Рік люті - російські варвари і українські люди (фото-відео-репортаж)

Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну після восьми років війни.

О 3:40 перша танкова колона зайшла на територію Луганської області, о 4:00 РФ оприлюднила заяву Володимира Путіна про початок «спеціальної воєнної операції» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України».

Одночасно Росія завдала повітряних ударів по десятках об'єктів у більшості областей України, розпочався наземний наступ окупантів з Білорусі, Росії та в зоні ООС (з раніше окупованих районів Донецької та Луганської областей).

Безрезультатна особиста зустріч Сергій Лаврова і Дмитра Кулеби в Туреччині, єдина за перший рік вторгнення.

Перший з семи таємних рейдів українських гелікоптерів у Маріуполь, завдяки яким захисникам міста на Азовсталі доставляли спорядження, провіант, медикаменти, боєприпаси та евакуювали поранених (серед них був Микита Надточій, який з червня 2022 виконує обов’язки командира полку Азов).

Під час п’ятої й сьомої місії два гелікоптери збили на зворотному шляху. Також був збитий ще один гелікоптер ЗСУ, який вилетів на порятунок екіпажу одного зі збитих гвинтокрилів.

Ракетний удар по Миколаївській ОДА, який забрав життя 38 осіб і повністю зруйнував центральну частину будівлі. Близько 35 осіб було поранено.

Звільнення Бучі й вихід окупантів з Чорнобильскої АЕС — дві знакові події, що стали передвісниками великого відступу росіян з півночі України.

Генштаб ЗСУ підтвердив, що росіяни захопили Ізюм, який на п’ять місяців став стратегічно важливою базою окупантів у Харківській області.

Повне звільнення Житомирської, Чернігівської, Сумської областей від ворожих військ.

Російське пропагандистське агентство РИА Новости оприлюднило програмну статтю Что Россия должна сделать с Украиной?, яка задокументувала геноцидну природу війни РФ проти України та основні засади ідеології рашизму — зокрема, уявлення про нібито неповноцінність і другосортність української нації, а також про необхідність її знищення.

Удар Росії по вокзалу міста Краматорськ, звідки намагалися евакуюватися цивільні. Ракети з комплексу Точка-У вбили 61 людину, зокрема сімох дітей, та скалічили понад 120 осіб.

Росія розпочала битву за Донбас, перегрупувавши сили після виведення військ з півночі України. Про інтенсифікацію боїв на сході у цей день заявили президент України Володимир Зеленський і секретар РНБО Олексій Данілов.

Перша зустріч у форматі Рамштайн на однойменній американській базі в Німеччині. Щомісячні засідання Контактної групи з питань оборони України поклали початок створенню антиросійської коаліції з понад 40 країн.

Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України, документ набув чинності з жовтня 2022 року.

Президент Франції Емануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та італійський прем’єр Маріо Драгі відвідали Київ і Ірпінь. Вони підтримали ідею надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, пообіцяли не тиснути на Київ у питанні миру та засудили воєнні злочини Росії.

Україна і Молдова офіційно отримали статус кандидатів на членство в ЄС - за рішенням Європейської Ради, яка об’єднує лідерів 27 країн Євросоюзу.

В Україну прибули перші американські РСЗО HIMARS. З цієї нагоди міністр оборони Олексій Резніков оголосив «спекотне літо для окупантів». Завдяки надточній стрільбі на відстань до 80 км HIMARS дали змогу ЗСУ перейти до нової тактики ударів по логістичних об’єктах, складах боєприпасів, командних штабах і скупченнях особового складу окупантів.

Ця тактика мала вирішальне значення для подальшого звільнення частини Херсонської області та на інших ділянках фронту.

ЗСУ залишили Сєвєродонецьк. Росіяни намагалися захопити місто з початку вторгнення, піддаючи Сєвєродонецьк та його околиці нищівним артилерійським та авіаційним ударам.

Вуличні бої в місті розпочалися наприкінці травня. Окупанти майже повністю зруйнували місто, знищили всю його критичну інфраструктуру та 80% житлових будинків, за даними Луганської ОВА.

ЗСУ вийшли з Лисичанська, який був останнім великим неокупованим містом у Луганській області. Після цього під контролем України залишилося кілька сіл Луганщини. Однак захоплення Лисичанська і Сєвєродонецька остаточно виснажило сили росіян: вони більше не спромоглися окупувати більше жодне місто України аж до моменту взяття Соледара в січні 2023 року.

З’являються перші дані про те, що спонсор ЧВК Вагнера Євген Пригожин розпочав масштабну кампанію вербування в’язнів у російських колоніях на війну проти України.

Колишні ув’язнені, яким Пригожин обіцяв помилування за шість місяців служби, на деякий час компенсують втрати РФ в Україні і стають “гарматним м’ясом” у боях на Донбасі. У лютому 2023 року Пригожин оголосив про завершення вербувальної кампанії.

Підписання зернової угоди, яка частково розблокувала морський експорт українського зерна. Чорноморська зернова ініціатива оформлена як угода між Україною, Туреччиною і ООН і дзеркальна угода з Росією. Йдеться про експорт з українських портів Одеси, Чорноморська та Южного: торгові кораблі проходять спеціально створеними та розмінованими коридорами, при цьому вони зобов'язані заходити в Туреччину для огляду.

ЗСУ завдали удару по мосту через греблю Новокаховської ГЕС: за тиждень пошкоджено останній з трьох великих мостів через Дніпро в районі Херсона (включно з Антонівським автомобільним та Антонівським залізничним мостами). Вогневий контроль транспортно-логістичних шляхів і переправ дав змогу ізолювати та значно погіршити забезпечення російських військ на правобережжі Херсонської області, що зрештою допомогло «вичавити» звідси окупантів.

Теракт в Оленівці: масове організоване вбивство українських військовополонених, здебільшого захисників Маріуполя, виведених з Азовсталі. Внаслідок влаштованого окупантами вибуху на території колишньої Волноваської виправної колонії №120 загинули близько 50 полонених, понад 130 було поранено.

Окупанти створили фільтраційну тюрму в Оленівці після лютого 2022 року, колишні полонені розповідають про тортури і катування, які застосовували тут до в’язнів.

Вибухи на захопленій росіянами авіабазі Саки поблизу селища Новофедорівка — перший резонансний удар ЗСУ по військових об’єктах в окупованому Криму. Знищено щонайменше 8-9 російських військових літаків, ще кілька було пошкоджено.

Згодом Валерій Залужний у програмній статті назвав атаку прикладом успішних зусиль ЗСУ з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. 16 серпня вибухи пролунали на російському складі боєприпасів поблизу Джанкоя, 18 серпня — в районі аеродрому Бельбек.

Збройні сили України підтвердили початок “наступальних дій на багатьох напрямках на півдні України” - старт контрнаступу, який зрештою призвів до звільнення правобережжя Херсонської області.

Виявлено масове поховання біля звільненого міста Ізюм, де під час ексгумації було знайдено близько 450 тіл. Абсолютна більшість з них - цивільні українці, чимало загинули насильницькою смертю, десятки тіл мали сліди катувань.

Володимир Путін оголосив «часткову» мобілізацію в Росії, міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про план мобілізувати 300 тис. резервістів. Протягом двох тижнів після цього з Росії, за оцінками джерел російського Forbes, виїхало від 600 тис. до 1 млн осіб.

Перші мобілізовані почали з’являтися на фронті через лічені дні. 31 жовтня Міноборони РФ оголосило про нібито припинення вручення повісток, при цьому указу про завершення мобілізації не було, вона приховано триває і далі.

Україна провела найбільший обмін полоненими. Серед 215 осіб, звільнених з російського полону, були 188 захисників Маріуполя, а також десятеро іноземців. Україна передала Росії 56 осіб, зокрема Віктора Медведчука. Під особисті гарантії турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана в Туреччину доправили п’ятьох командирів, які захищали Маріуполь та Азовсталь, вони перебуватимуть на турецькій землі до завершення війни в Україні.

Це командир Азова Денис Прокопенко («Редис»), його заступник Святослав Паламар («Калина»), в. о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський («Волина»), командир 12-ї бригади оперативного призначення ім. Дмитра Вишневецького Денис Шлега, командир комендантської роти Олег Хоменко («Апіс»), який здійснював командування обороною Азовсталі.

Незаконні псевдореферендуми в окупованих районах Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також у кількох захоплених населених пунктах Миколаївської області, які РФ оголосила «підзвітними» нелегітимній херсонській окупаційній «адміністрації».

Фарс у Кремлі за підсумками нелегітимних «референдумів»: спроба Володимира Путіна оголосити про анексію чотирьох областей України, жодна з яких на той момент не була окупована повністю. 2 жовтня юридично нікчемне «рішення» Путіна підтримав Конституційний суд РФ, 3 жовтня — Держдума.

Звільнено Лиман Донецької області — важливий транспортний вузол, окупований Росією з кінця травня. Крім стратегічної ролі міста ця подія підкреслила нікчемність російських претензій на українські території.

Розвиток херсонського наступу: ЗСУ підтвердили звільнення близько 50 населених пунктів у Херсонській області, серед яких Дудчани, Велика та Мала Олександрівки, Давидів Брід.

Вибух на Кримському мосту, внаслідок якого обвалилися дві напівсекції автомобільної частини мосту та було пошкоджено залізничну колію. Окрім надзвичайної символічності інциденту, атака додатково ускладнила російську логістику і забезпечення окупаційних військ у Криму та на півдні України.

Генерал Сергій Суровікін став командувачем окупаційних військ РФ в Україні. За свою прихильність тактиці масованих ракетних ударів по інфраструктурі, а також воєнні злочини підзвітних йому підрозділів у Чечні та Сирії Суровікін отримав прізвисько «генерал Армагеддон».

Утім, суттєво змінити лінію фронту на користь РФ Суровікіну не вдалося: вже через три місяці командувачем військ РФ в Україні було призначено керівника Генштабу РФ Валерія Герасимова, тоді як Суровікіна понизили до його заступника.

Руйнівні нічні ракетні удари Росії по житлових багатоповерхових і приватних будинках у Запоріжжі. У ці дні загинули понад 30 мешканців зруйнованих будинків, постраждали більше ніж 100 осіб.

Генасамблея ООН підтримала резолюцію про невизнання російських псевдореферендумів та спроби Кремля анексувати території України. За документ проголосували 143 країни, проти — 5: Росія, Білорусь, Північна Корея, Нікарагуа, Сирія.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій Росію названо терористичним режимом

Перша масштабна атака іранських дронів-камікадзе на Київ: окрім влучань по об’єктах критичної інфраструктури було зруйновано житловий будинок. П’ять осіб загинули, серед них — молоде подружжя, яке чекало на дитину, та мати й вітчим військового, який на кілька днів приїхав з фронту, щоб їх провідати.

Бахмут стає найбільшою битвою першого року вторгнення і пекельною точкою східного фронту: за даними Міноборони України від 18 жовтня, окупаційні війська отримали наказ захопити місто до кінця жовтня. Основною штурмовою силою росіян під Бахмутом і в районі сусіднього Соледара стають найманці ПВК Вагнера, зокрема нещодавні в’язні російських тюрем і колоній.

Удар по російському аеродрому Енгельс у Саратовській області — перший випадок атаки військових об’єктів у глибокому тилу РФ. Пошкоджено мінімум два літаки Ту-95, з яких Росія завдавала ударів по Україні. 26 грудня було здійснено повторний удар по авіабазі Енгельс та удар по аеродрому Дягілево в Рязані, де пошкоджено ще один літак.

Рекордний ракетний удар по цивільній та енергетичній інфраструктурі України, за добу випущено 98 ракет та здійснено понад 65 обстрілів з РСЗВ.

Втрати росіян в Україні перевищили 100 тис. осіб вбитими, за даними Генштабу ЗСУ.

Один зі знакових обмінів: з російського полону повернули ще 140 українців, серед них — захисники Маріуполя та острова Зміїний.

«Новорічні» обстріли Києва та багатьох міст України: ворог запустив близько 20 крилатих ракет, близько пів сотні БпЛА Shahed-136, здійснив 55 обстрілів з РСЗВ, зокрема по дитячій лікарні Херсона.

Посилення наступу «вагнерівців» і військ РФ на сусіднє з Бахмутом місто Соледар — із використанням виснажливої для українських захисників тактики малих груп і безперервних штурмів, ціною надзвичайно високих втрат для ворога.

Удар по житловому будинку в Дніпрі: під час чергового масованого удару Росія випустила 57 ракет, одна з яких (Х-22) влучила у дев'ятиповерхівку в Дніпрі. Частину будинку було повністю зруйновано, 46 осіб загинули, понад 80 отримали поранення, сотні людей втратили свої домівки.

Авіакатастрофа гелікоптера ДСНС у Броварах. Гвинтокрил впав на дитячий садочок, загинуло 14 осіб, зокрема одна дитина. Серед загиблих — 10 осіб, що перебували на борту гелікоптера, включно з керівництвом МВС.

Трагедія забрала життя міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, його першого заступника Євгенія Єніна та державного секретаря МВС Юрія Лубковича. Усі вони летіли у відрядження в гарячу точку на сході України. Причини катастрофи розслідують.

Європарламент підтримав ідею створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії Росії та Білорусі проти України.

Народження «танкової» коаліції: уряд Німеччини погодився надати Україні танки Leopard 2 та розблокувати їх реекспорт з інших країн, того ж дня про рішення передати Україні танки Abrams оголосив президент США Джо Байден. Це відкрило шлях для передачі танків для ЗСУ багатьом іншим країнам.

ЗСУ офіційно підтвердили відхід з Соледара — після того, як українські військові виконали основні завдання з оборони міста, а також максимально виснажили ворога та утримали лінію фронту. За даними українського командування, втрати РФ під Соледаром досягли рівня втрат Росії в обох чеченських війнах.

США визнали ПВК Вагнера транснаціональною злочинною організацією. За даними Інституту вивчення війни, у боях за Бахмут і Соледар ЗСУ настільки виснажили сили «вагнерівців», що на цій ділянці фронту їх почали замінювати підрозділи регулярної армії РФ.

Генпрокурор США оголосив про перший прецедент передачі Україні конфіскованих російських коштів: йдеться про $5,5 млн, вилучені в російського мільярдера Костянтина Малофєєва у 2014 році за ухилення від санкцій.

Володимир Зеленський здійснив другу закордонну поїздку за рік вторгнення: за дві доби він відвідав Лондон, Париж та Брюссель. У Великій Британії президент зустрівся з королем Карлом ІІІ і британським прем’єром Ріші Сунаком, а у промові в британському парламенті закликав надали Україні винищувачі. У Франції Зеленський зустрівся з канцлером ФРН Олафом Шольцом і президентом країни Емануелем Макроном, у Бельгії виступив у Європарламенті та на саміті лідерів 27 країн ЄС.

В Інституті вивчення війни та в Офісі президента України підтвердили, що новий великий наступ Росії вже розпочався у Луганській і Донецькій областях. На початку лютого в ГУР Міноборони України повідомили, що Володимир Путін наказав своїм військам захопити всю територію Донецької та Луганської областей України до березня 2023 року.

Стало відомо про масштабний розгром наступальних сил росіян під Вугледаром, де за кілька тижнів до того активізувалися бої. За інформацією Сил оборони Таврійського напрямку, у боях під Вугледаром ЗСУ розгромили елітну 155-ту бригаду морської піхоти з Владивостока, на цьому напрямку щодня гинули 150−300 російських морпіхів.