Фортеця "Тустань": українська "Terra Incognita" - міст до стародавніх часів

Фортеця Тустань розташована біля карпатського села Урич  і являє собою залишки давнього оборонного комплексу на скелях, що входить до складу однойменного історико-культурного заповідника. Одночасно Тустань є цікавою пам'яткою геології, а також унікальною історичною знахідкою.

***

В українських Карпатах є не лише гори, а й унікальні туристичні та історичні об'єкти. Один із таких Тустань – фортеця IX-–XIII сторіччя, яка була важливим стратегічним об’єктом Карпатської лінії оборони рубежів Київської Русі, а згодом – Галицько-Волинського князівства. Крім того, фортецю використовували як митницю між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а пізніше – між Польським королівством та Угорщиною.

 Її відкрив львівський архітектор і археолог Михайло Рожко у 1971 році, коли почав дослідження слідів наскельної будівлі поряд із бойківським селом Урич на Львівщині.

 Тустань, як з’ясувалося в результаті археологічних досліджень, не має аналогів в Європі.  

 В історичних джерелах фортеця вперше згадується в літописі Янка з Чарнкова – підканцлера короля Казимира Великого (1333 – 1384 рр.).

Експедиції, які влаштовували у 1970-ті роки на Тустань

Назва "Тустань" – праслов’янського походження і, за основною версією, походить від імені власника або засновника поселення. "Тустан" перекладають як "сильний, міцний, відважний, завзятий".

 Інша версія походження – від слів "тут стань", бо кожен мав зупинитися перед фортецею, показати, що везе, і заплатити мито.

Понад 30 років Михайло Рожко детально обстежував Тустань. За виїмками в скелях, які древні будівельники зробили для кріплення дерев’яних конструкцій, вчений із достовірністю 90% графічно реконструював зовнішній вигляд втраченої дерев’яної будівлі.

Після смерті Михайла Рожка в 2004 році його син, Василь Рожко, заснував історико-культурний заповідник "Тустань" та очолив музей фортеці. 

Зараз Василь – голова однойменної громадської організації, яка опікується збереженням і розвитком самої фортеці та культурного ландшафту Урича.

 Хлопець розповів про свої дуже особисті стосунки з унікальною пам’яткою давньоруської архітектури і про те, як її можна відновити, не руйнуючи й не перетворюючи на український "діснейленд".

 КАЗКА, ЯКА МОЖЕ ЗНИКНУТИ

 "З раннього дитинства ми з сестрою щороку їздили разом із батьком у Тустань. Поки він працював, ми бавилися, лазили по скелях, пізніше допомагали йому.

 Для нас це було казкове місце, куди завжди хотілося приїжджати й привозити друзів. Але я не уявляв, що Тустань стане моєю справою", – розповідає Василь.

 Хлопець навчався сучасному дизайну та архітектурі у Львівській Політехниці, планував проектувати автомобілі.

 Коли ж його тато важко захворів, – у нього виявили останню стадію раку, – Рожко-молодший раптом збагнув, що вся казка, якій його батько присвятив своє життя, може цілком зникнути, перетворитися на місце для шашликів.

Василь Рожко заснував історико-культурний заповідник "Тустань" та очолив музей фортеці

"Тоді я й вирішив продовжити справу тата, – пригадує Василь.

 Це був непростий вибір для мене, я розумів, що на почутті обов’язку довго не протягнеш, треба відчувати серцем.

 Але почуття народилися швидко. І я ще встиг сказати батьку про своє рішення до його смерті у грудні 2004 року".

Першим практичним кроком стало створення заповідника "Тустань".

До цього самої інституції не існувало – лише відділ історичного музею у Львові, хоча рішення Кабінет міністрів ухвалив ще у 1994 році.

 "Пам’ятаю, як ранньою весною пришкутильгав до Львівського обласного управління культури на милицях, бо якраз тоді зламав ногу, – усміхається Рожко.

 Мені виповнилося 24 роки, я нічого не розумів в юридичних і фінансових аспектах справи, але знайшов людей, яким довіряв".

 У листопаді 2005 року Василя Рожка призначили директором новоствореного заповідника. Так почалася його Тустань.

3D-МОДЕЛЬ ФОРТЕЦІ

  Зараз це досить популярна туристична локація: у 2018 році до фортеці завітали 120 тисяч людей.

 У 2019-му "Тустань" очікує на 150 тисяч. 

 Окрім самої наскельної фортеці до комплексу входить прилегла територія – бойківське село Урич на 200 дворів, де також розташовані два сучасних інтерактивних музеї – музей Тустані й музей локальної історії та етнографії "Хата у Глубокім".

 30 осіб, у тому числі 20 жителів Урича й навколишніх сіл, працюють у заповіднику. Він дає людям роботу.

 Крім того, тут проводять майстер-класи з традиційних ремесел й агротуризму, щоб місцеві могли заробляти креативною індустрією замість того, щоб рубати ліс і вивозити каміння з річки.

"Дуже важливо зберегти традиції та культурний ландшафт, це те, що в сучасному світі приваблює туристів і дає поштовх до розвитку 700-річного села", – зазначає Василь.

Від початку існування заповідника тут задумали здійснити 3D-моделювання фортеці на основі графічних реконструкцій архітектора і археолога Михайла Рожка, щоби наочно показати людям, як виглядала споруда вісім сторіч тому.

 В 2014 році представили готову 3D-модель усіх п’яти періодів дерев’яної забудови.

 Тустань – це унікальна для України та Європи розробка.

 Ви спитаєте, в чому унікальність?

 Авжеж, в Європі мурували фортеці та замки на скелях, і з дерева теж. Але творці Тустані геніально поєднали природну гряду скель зі штучною забудовою. Вони використали скелі як готові мури і лише доповнили їх деревом.

 Щоб закріпити дерев’яні деталі, середньовічні будівельники видовбували пази в камені, і саме ця технологія дозволила повністю відтворити зовнішній вигляд фортеці.

 Заглиблення, яких залишилося більше чотирьох тисяч, показують місце розташування й висоту стін і дахів, кут нахилу даху і таке інше.

 До того ж дослідники на чолі з Михайлом Рожком змогли відтворити п’ять періодів існування оборонної споруди, бо вона не одразу була такою великою, а зростала поступово.

 "В період найбільшого розквіту, в XIII сторіччі, фортеця височіла над долиною на 90 метрів.

 Головна дерев’яна будівля сягала 25 метрів, як сучасний дев’ятиповерховий будинок, – розповідає Василь.

 А в підручниках історії пишуть, що наші пращури в той час жили в землянках. Розрив шаблону!"

У музею Тустані є додаток доповненої реальності

У 2018 році на основі 3D-моделі українська IТ-компанія SoftServe розробила для музею Тустані додаток доповненої реальності: відвідувачі можуть завантажити його на телефон або планшет, навести на скелі з будь-якого боку й побачити  втрачену фортецю такою, якою вона була сторіччя тому.

Наступним кроком та сама компанія створила і додаток віртуальної реальності: користувач одягає шолом, спирається на конструкцію типу дельтаплана, береться за кермо і ніби летить над фортецею.

 Візуалізацію протестували влітку 2018 року, а цього року її розмістять на території заповідника, на оглядовому майданчику в скелях.

 Так відвідувачі зможуть бачити Тустань, не руйнуючи її.

 ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ

 Було багато розмов про відбудову фортеці, повернення її до первісного вигляду.

 "Батько про це мріяв, і ще в 90-х роках існувала державна програма відтворення визначних пам’яток архітектури, до якої Тустань включили, – розповідає директор заповідника.

 Але програму закрили, і я думаю, що скоріше це на щастя. У мене є багато питань щодо реконструкції, не кажучи вже про ресурси й кошти, які для цього потрібні".

 Перш за все, хоча моделювання й дуже достовірне, але все ж таки не на 100%. Деякі моменти припускають різні тлумачення, можна зробити і так і так.

Зараз відвідувачі можуть бачити Тустань, не руйнуючи її

 "Зараз ми готуємо документи на включення Тустані до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, – пояснює Василь Рожко.

 А правила ЮНЕСКО не передбачають "приблизну" реконструкцію. Ми ризикуємо створити"діснейленд".

 Другий важливий момент: у процесі 3D-моделювання з’ясувалося, що скелі руйнуються, і треба щось терміново робити, щоб призупинити цей процес.

 На жаль, кращі в Україні спеціалісти з укріплення скель залишилися у Криму.

 Взагалі Тустань – це надскладний феномен, який потребує досвіду різноманітних фахівців: геодезистів, істориків, архітекторів, будівельників.

 "Питань чимдалі більше, – наводить приклади "опікун" Тустані".

 Відбудуємо ми цю величезну, в чверть Олімпійського стадіону, громадину з дерева. Але як вона буде жити взимку? Вона ж гнити почне.

 То, може, замінити дерево бетоном чи пластиком? Але навіщо відтворювати мертву декорацію?

 Тому я не поспішав би з реконструкцією. Натомість ми можемо відновити Тустань іншими методами – технологічними, як віртуальна реальність, і художніми".

 АРТ-РЕЗИДЕНЦІЯ

 Ще з 1971 року, коли Михайло Рожко почав організовувати щорічні експедиції, Тустань притягувала письменників, музикантів, художників.

 Василь Рожко продовжив традицію.

 У 2005-му році, щойно відкрили заповідник, тут одразу започаткували фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань!", щоб пам’ятка ожила, а не залишалась кресленням мертвої фортеці, яка цікавить лише вчених.

 "Ми прагнули відтворити культуру Київської Русі та її повсякденність, показати відвідувачам, як у місті-фортеці вирувало життя", – розповідає очільник заповідника.

Тустань притягує письменників, музикантів та художників

Зараз фестиваль – це щорічна грандіозна подія в серпні протягом трьох діб.

 800 учасників і кілька тисяч глядачів, 23 локації, лицарські поєдинки й нічний штурм фортеці, художні пленери, симпозіуми з кам’яної та дерев’яної скульптури, театральні вистави, ремісничі майстер-класи, ярмарки, навіть середньовічний університет, де проходять диспути...

 "В рольових іграх ти можеш уявити себе, наприклад, ковалем, ткачем, бондарем чи воїном, але – ми на цьому наполягаємо! – воїн теж повинен знатися на поезії, музиці та ораторському мистецтві, бо наші пращури були людьми високої культури, і нам важливо вчитися у них, а не тільки реконструювати зброю та одяг", – пояснює Василь.

 Митців надихає атмосфера Тустані, вони приносять і залишають тут щось своє, а щось забирають із собою у зовнішній світ.

 "Територія натхнення" – так, до речі, називався дуже цікавий арт-проект, втілений завдяки гранту від програми Європейського Союзу "Креативна Європа". 

Ініціатором була природоохоронна організація зі Словаччини Machaon International, а ГО "Тустань" – учасником. У сільській місцевості в п’яти європейських країнах пройшли цікаві культурні події, які мали на меті зробити території більш привабливими для туристів та одночасно допомогти мешканцям поглянути "свіжим оком" на рідні края.

 Наприклад, на Синевирі відбувся "пленер дикої природи", в Чехії – подорож по луках Південної Моравії з фольклорною групою "Овечки для Білих Карпат".

 А у самій Тустані пройшов арт-симпозіум "Земля сили". 11 художників з чотирьох країн, України, Білорусі, Польщі та Росії, приїхали до Урича влітку 2018 року та спорудили 12 арт-об’єктів на території заповідника.

 Всі учасники жили в садибах у селі; кожен задіяв одного-двох помічників з місцевих, які були зацікавлені.

У процесі 3D-моделювання з’ясувалося, що скелі руйнуються, і треба щось терміново робити

"Спочатку ми планували як тему проекту казки та легенди, але в підсумку вирішили просто показати місто-фортецю художніми методами, – розповідає Василь.

 Скажімо, ми знаємо, що Соляний шлях з Галичини в Європу проходив повз фортецю, вона розквітнула завдяки йому, а коли у XVI ст. країни Центральної Європи почали розробляти власні поклади солі, Тустань втратила роль митниці, і з цього почався її занепад.

Про це нагадує робота львівської художниці Евеліни Тринцолин: шлях символічно викладено соляними кубиками, які ще й світяться вночі".

Київський скульптор Василь Татарський створив групу коників з дерев’яного прута – на місці колишнього пасовища.

 Білоруси, брати Зайцеви, зробили алегоричного "Вартового фортеці", що зустрічає відвідувачів у лісі.

 "Мене, наприклад, найбільше вражає робота "Стріли" Дмитра Зайцева – семиметрові стріли, які стирчать із землі. Вони демонструють, якою потужною була оборонна функція Тустані: політ стріли сягав 400 метрів, тобто ворогам давали відсіч ще на далеких підступах", – коментує арт Василь.

 Усі об’єкти створені з натуральних матеріалів і грамотно інтегровані в ландшафт, але впадають в око і дають розуміння: тут щось було!

 Цей проект показав реальну, не віртуальну Тустань, дуже делікатно відтворив те, що класичними реставраційними засобами було б складно, дорого, довго, а скоріш за все і неможливо.

Отака вона реальна, а не віртуальна Тустань

 "Зараз ми мріємо про те, що арт-резиденція стане постійною, художники приїжджатимуть щороку, сформується середовище митців, які зацікавлені зберегти Тустань", – ділиться сокровенним директор заповідника.  

 ЯК ДІСТАТИСЯ ДО ТУСТАНІ

 Заповідник працює щодня. Існують кілька варіантів доїзду до міста-фортеці Тустань. 

 Скельний комплекс та заповідник розташовані в селі Урич, Сколівського району, що на Львівщині. Обрати один із маршрутів можна залежно від транспорту, яким ви плануєте скористатись.

1. Автомобілем. Відстань від Львова до Урича становить трохи більше 100 км. Доїхати до села можна: