Яскрава символіка військових - що означають українськи шеврони

Шеврони ЗСУ – декоративно-інформаційні нашивки на форменному одязі військовослужбовців. Раніше вони не відрізнялися різноманітністю та були стандартного зразка. Однак, з початком АТО 2014 року почали з’являтися нові добровольчі батальйони, військові організації й підрозділи, які отримали свої нарукавні знаки. Що означають різні шеврони ЗСУ, разказали ТСН.ua.

Нашивки або військові шеврони можуть вказати, до якого батальйону, полку чи роду військ належить військовослужбовець. Нарукавні знаки та шеврони – це все нашивки на формі військових. І їх часто плутають.

Збройні сили України розробляють і затверджують нарукавні знаки у формі щита: вони є головними та офіційними. А ось шеврони – радше додатки, хоча також є нашивками. Часто це дві смужки V-подібної форми, де міститься певна інформація про категорію військовослужбовців. У ЗСУ шеврони є лише у сержантського складу. Носять їх на погонах для розпізнавання звання (молодший і старший сержант, сержант). Однак, назва “шеврон” так сильно прижилася, що її почали використовувати для позначення практично всіх нашивок.

Що таке шеврон: трохи історії

Вперше військові нарукавні знаки з’явилися у XIX столітті. До цього для розпізнавання військової частини використовували колір форми, яка могла бути досить яскравою (синя, червона, зелена). Однак із розвитком озброєння у солдата вже можна було поцілити з досить великої відстані, тому військову форму почали виготовляти в захисному кольорі (хакі).

Головна мета нашивок – розрізнити своїх та чужих на відстані. Саме тому найчастіше нарукавний знак має не більше чотирьох кольорів та не більше чотирьох символів або знаків. Так нашивку можна добре роздивитися навіть неозброєним оком. На знаку також вказується інформація про приналежність до підрозділу, з’єднання, військової частини. Також він розповідає про особливості діяльності та призначення військовослужбовців. Наприклад, морська піхота, сухопутні війська тощо.

Плутати терміни “нарукавний знак” і “шеврон” почали ще після революції 1917 року. Тоді білою гвардією використовувалися для ідентифікації різних угруповань саме класичні шеврони. Тобто косі нашивки, які відрізнялися за кольором. Тоді це були єдині розпізнавальні знаки. Згодом, армія для розрізнення почала використовувати також і нарукавні знаки. Але за звичкою їх продовжували називати шевронами.

Після проголошення незалежності Україна продовжувала використовувати нашивки радянського зразка. Однак 2014 року, з початком анексії Криму та війни на сході, склалася неприємна ситуація – українські військові та агресор часто мали однакові нашивки. Тому в ЗСУ вирішили створити нові шеврони, які б були ближчими до європейських зразків. Чітких вказівок не існувало до 2018 року. І лише останні кілька років військові керуються правилами, які описані у “Методичних рекомендаціях щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у ЗСУ”.

Основні правила, викладені в методичці, такі:

• забороняється зображувати будь-які релігійні символи, в тому числі ікони;
• не можна поєднувати озброєння та військову техніку різних років в одній композиції (наприклад, шаблю і джавелін);
• заборонено використовувати портрети відомих діячів та писати їхні імена (навіть якщо підрозділ чи батальйон було створено на їхню честь);
• не рекомендовано розміщувати написи – краще їх робити окремою нашивкою.

Емблеми розробляються у двох варіантах – у захисних кольорах (польовий однострій) та повноколірні (для інших випадків).

Крім офіційних нарукавних знаків, також існують неофіційні шеврони ЗСУ, які часто називають “moral patches”. В першу чергу, такі нашивки вказують на неабияке почуття гумору їхніх власників. Військові носять їх лише в польових умовах. А ось на території військової частини вони заборонені.

Нові шеврони ЗСУ

Головна відмінність нових шевронів Збройних сил України в тому, що в їхній основі лежить стилізований тризуб. Він став оновленим символом ЗСУ. Під час створення нових нашивок розробники взяли до уваги знаки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Також нарукавні знаки різних видів і родів військ відрізняються своєю формою і кольором. Так, новий шеврон Десантно-штурмових військ України виготовлений у формі парашута:

Шеврон Десантно-Штурмових Військ України / Фото: commons.wikimedia.org

***

А шеврон Зенітно-ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України відрізняється блакитним кольором:

 

 

 

 

 

 

 

 

***

Значення деяких офіційних шевронів ЗСУ

Деякі офіційні нарукавні знаки ЗСУ мають досить цікавий і незвичний вигляд. Розповідаємо про деяких з них.

Акула підводних диверсантів

Офіційний нарукавний знак 801-го центру боротьби з ПДСЗ та протимінної боротьби сьогодні має такий вигляд:

 

До 2014 року це був 801-й окремий загін, який дислокувався у Севастополі і мав такий знак:

 

Старий нарукавний знак 801-го загону, який дислокувався в Севастополі / Фото: ТСН.ua

Зараз військові центру зазвичай носять обидва знаки: перший, як офіційний, другий – радше як пам’ять. Як пояснюють самі військовослужбовці, в емблемі немає особливого символізму, хоча в акулі можна розгледіти поганих хлопців, з якими їм доводиться боротися.

Артилерійський полк та їхній “дракон”

На офіційному нарукавному знаку 32-го реактивного артилерійського полку зображено дракона, з пащі якого вириваються язики полум’я:

Вважається, що полум’я дракона – своєрідна аналогія до ракет реактивної артилерії, адже саме на базі цього полку проводилися випробування ракетного комплексу “Нептун”.

“Сонечко” із Закарпаття

На офіційному нарукавному знаку Закарпатського добровольчого спецпідрозділу “Сонечко” зображено сонце, яке з любов’ю поглядає на українські пшеничні лани:

Як пояснює значення нарукавного знаку командир підрозділу з позивним Друг Сірий: “Нашивку було створено на початку російсько-української війни 2014 року. Тоді загін дислокувався на території дитячого табору “Сонечко”, і нас теж почали так називати. Зображення сонечка обрали, щоб показати, що суворі хлопці-спецпризначенці також можуть нести промінчики добра і світла”.

Морський коник і меч

2019 року з’явився офіційний нарукавний знак 73-го морського центру СпП імені кошового отамана Антіна Головатого:

Зображення на нашивці морського коника повністю зрозуміле – він символізує морську специфіку центру та його пристосованість до водного середовища. На знаку морський коник обвиває меч Святослава Хороброго – він був знайдений у Дніпрі поблизу острова Хортиця 2011 року. Меч – це відданість військовій справі, вміння виконувати завдання за будь-яких умов та символ приналежності до військової розвідки.

“Злюка” бобер

В лютому 2020 року з’явився офіційний нарукавний знак військової частини А3955, ескіз до якого був розроблений українським графічним дизайнером та художником Романом Шостею:

Кольорова гама шеврону вказує на те, що військове формування належить до понтонно-мостових частин, які можуть діяти не лише на суходолі, але й на воді. Бобер у геральдиці – це символ інженерної майстерності, працездатності, захисту, пильності і відданості. А ще у світі зображення бобра використовують на позначенні співробітництва, і воно є притаманним понтонно-мостовим підрозділам. Однак на шевроні бобер має досить войовничий вигляд і готовий дати відсіч своїм ворогам.

Дика качка

2014 року був сформований зведений загін повітряних сил “Дика качка”. Добровольці з загону тоді брали участь у боях за Донецький аеропорт. Шеврон має такий вигляд:

,

Історія створення нарукавного знаку дуже цікава. Про його появу розповідав полковник Богдан Бондар: “2014 року, коли мій загін намагався зайти на позицію “Зеніт”, ми декілька днів стояли в селі Тоненькому, і там нас накрило “градами”. Згоріла майже вся техніка та особисті речі. Тож ми одягли польську форму, яку підкинули волонтери. А через добу сепари почали писати, що на нашій позиції “з останніх сил тримається польський спецназ”. У всьому світі найманців неофіційно називають “дикі гуси”, а оскільки ми з авіації, то стали сміятися, що ми дикі качки – летимо та “бомбимо”. А потім пішло-поїхало – волонтери придумали шеврон, прапор”.

Едельвейси, топірці і гори

2018 року було затверджено символіку батальйонів у складі 10-ї бригади в Галичині. Досить цікавий вигляд має шеврон 109-го гірсько-піхотного батальйону:

На ньому зображено голову галки (галицьке походження військових), квітку едельвейс (яка є символом мужності та витривалості), схрещені бойові гуцульські топірці (вони є символами рішучості, захисту, твердої вдачі) і гори.

Галка з Галичини

Ось такий вигляд має офіційний нарукавний знак 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини, який був затверджений 2021 року:

Галка вказує на галицьке походження бригади. Хоча цього птаха можна часто зустріти на різних галицьких гербах ще від початку XI століття.

Неофіційні шеврони ЗСУ

Як ми вже казали, існують також неофіційні шеврони, які носять бійці лише в польових умовах для підняття настрою тощо.

Єдиноріг ЛГБТ-військових

Ось так виглядає неофіційна символіка ЛГБТ-військових з України:

З проханням зробити лого для об’єднання ЛГБТ-військових звернулися взимку 2021 року до ілюстраторки Нелі Левицької. Як розповіла сама ілюстраторка, спочатку бриф її заплутав, адже він складався з аніме-картинок, які подобаються багатьом представникам спільноти, та дійсних шевронів інших військових підрозділів. Врешті-решт вирішили зупинитися на єдинорогу. Однак Нелі зробила його хоробрим, з військовою амуніцією та полум’ям. Авторка зізналася, що знайти баланс було дуже складно, адже потрібно було, щоб шеврон асоціювався з ЛГБТ і не був банальним.

В геральдиці єдиноріг уособлює відважного солдата, який радше загине не полі бою, аніж потрапить до рук ворога.

Бойові відьми

Неофіційний загін українських бойових відьм має свій, хоч і неофіційний, нарукавний знак, проєкт якого був розроблений дизайнером Андрієм Єрмоленко:

Айтішниця та мотогонщиця Ріна Старчеус на початку повномасштабної війни відправила двох своїх дітей та інших членів родини на захід України, а сама вступила до лав ТрО.

Айтішниця та мотогонщиця Ріна Старчеус на початку повномасштабної війни відправила двох своїх дітей та інших членів родини на захід України, а сама вступила до лав ТрО. Свою військову форму вона доповнювала квітчастими хустками і ельфійськими вушками. І зовсім скоро її унікальний стиль перейняли інші волонтерки. Тоді ж з’явився неофіційний загін українських бойових відьм зі своїм нарукавним знаком..

“Пацани з Бучі”

Дизайнер Влад Борщ виїхав з Бучі в середині квітня. Тоді він вирішив створити символіку, яку б носили свої “хлопці з району”:

Тираж неофіційних шевронів становив 150 штук, і 80% з них використовуються військовими. Фраза, яку дизайнер написав на знаку, походить з місцевого сленгу. Також Влад використав кольори з прапору міста.

Джерело Іnshe.tv/suspilstvo