<Fein, Helen. "Genocide." Microsoft® Encarta® 2006 [CD]. Redmond, WA: Microsoft Corporation, 2005. Переклад з англійської Карпинця Олега>
Геноцид – злочин, що полягає у знищенні чи спробі знищення великої групи людей через їхню етнічну, національну, расову чи релігійну ідентичність. Рафаель Лемкін, польський дослідник права, ввів цей термін у 1944 році для описання знищення німецькими нацистами шляхом прямого вбивства кількох етнічних груп протягом Другої світової війни (1939 - 1945). У 1951 році геноцид визнано злочином міжнародним законом.
У 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) прийняла акт, названий Міжнародною Конвенцією про запобігання і покарання злочину геноциду, також відомий як Конвенція про геноцид. Цей акт, що набув законної сили у 1951 році, запровадив легальне визначення геноциду і встановив за злочин геноциду відповідальність на міжнародному рівні. Відповідно до Конвенції, геноцидом визнається будь-яка із нижченазваних дій, якщо вона здійснена із наміром винищення окремої нації, етнічної, расової чи релігійної групи:
- 1. вбивство членів групи;
- 2.спричинення серйозної фізичної чи ментальної шкоди членам групи;
- 3.навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на її вимирання;
- 4.вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженням всередині групи;
- 5.примусове видалення із групи дітей.