Iнтерв'ю

ВСУ розробив рекомендації по боротьбі з рейдерством

Останнім часом термін «рейдерство» став дуже популярним. Все частіше цьому явищу сучасного життя присвячені телепрограми, коментарі політиків та експертів, юристів та бізнесменів. Більш того, такі явища як рейдерство, атаки на підприємства взагалі-то набувають ознак системного явища, при цьому часто під такі атаки потрапляють державні стратегічні компанії. Так, наприклад, за оцінками так званих спеціалістів в області корпоративних конфліктів, протягом останніх двох років рейдерських атак зазнали понад 2 тис. підприємств. За іншими оцінками, на рахунку рейдерів понад 3 тис. захоплених об’єктів власності. Рейдерів вже поділили на білих, сірих та чорних, а так звані експерти визначають за їхніми власними нормами найбільших і найщасливіших рейдерів.

В сучасному бізнесі рейдери — це спеціалісти з перехоплення оперативного керівництва об’єкту (компанії, заводу та ін.) або його власності із допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту. Основними об'єктами рейдерів, як правило, є ВАТ (відкриті акціонерні товариства) та ЗАТ (закриті акціонерні товариства), хоча під їх атаки попадають і ТОВ (товариства з обмеженою відповідальність), що є фінансово не стабільними, та в яких існує конфлікт між власниками. Кажучи простіше, рейдери - це фахівці з «виведення» підприємств від одних власників до інших.

Головним «слабким місцем», яке сприяє поширенню рейдерства, є судова система. Оскільки нормативна неврегульованість і законодавчі колізії у цій сфері створюють підґрунтя для здійснення так званих рейдерських атак, у тому числі формально законними засобами - використовуючи законодавчі прогалини та суперечності і зловживаючи правом.

28 січня 2008 року Верховний Суд розробив рекомендації судам для розгляду корпоративних спорів, у тому числі пов’язаних із рейдерськими захватами. Про це йде мова у повідомленні ВСУ.

У Верховному Суді України узагальнено практику розгляду судами корпоративних спорів. Потреба такого узагальнення обумовлена зростанням кількості корпоративних конфліктів, які завдають шкоди не лише їх учасникам, а й економіці та інвестиційному іміджу нашої держави.

Ініціювання численних корпоративних конфліктів стає можливим також у зв’язку з неоднаковим застосуванням законів судами при вирішенні справ цієї категорії, а нерідко — з ухваленням незаконних та необґрунтованих судових рішень.

У процесі узагальнення проаналізовано близько 600 судових рішень зазначеної категорії, виявлено та систематизовано судові помилки, визначено правові позиції щодо правильного застосування судами корпоративного законодавства.

Ця робота дозволила виробити рекомендації судам для розгляду найпроблемніших корпоративних спорів. У ньому сформульовано пропозиції щодо запобігання маніпулюванню підвідомчістю корпоративних спорів. Як відомо, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15 грудня 2006 р. розширено юрисдикцію господарських судів завдяки віднесенню до їх підвідомчості справ, що виникають з корпоративних відносин. Проте через недосконалість формулювань цього закону проблему можливості прийняття в одному і тому ж корпоративному конфлікті прямо протилежних судових рішень, ухвалених господарським судом та загальним судом, розв’язано не було.

Узагальнення містить рекомендації з вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства. На сьогодні це є одним з найпоширеніших засобів здійснення рейдерських атак. Тому пропонується чітке визначення підстав для визнання судами рішень загальних зборів недійсними.

У процесі узагальнення виявлено помилки, які допускають суди при вирішенні спорів про визнання недійсними установчих документів господарського товариства, та сформульовано пропозиції щодо їх усунення. Передбачено вжиття конкретних заходів щодо забезпечення однакової судової практики при вирішенні майнових корпоративних спорів, зокрема пов‘язаних зі зміною статутного капіталу товариства, а також нарахуванням та виплатою дивідендів.

Оскільки на практиці право на отримання учасниками (акціонерами) товариства інформації про його діяльність часто використовується як засіб для так званого “корпоративного шантажу” товариства, в узагальненні висвітлюється механізм належної реалізації цього права.

Особливу увагу в узагальненні приділено розв‘язанню проблеми вжиття судами заходів до забезпечення позову. Такі заходи на сьогодні є основним знаряддям “рейдерських” захоплень. Незаконне їх застосування призводить до фактичного блокування діяльності господарських товариств (зокрема, шляхом заборони скликання та проведення загальних зборів) або до протиправного втручання суду в їх господарську діяльність.

До роботи над узагальненням та його обговоренням були залучені представники Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Фонду державного майна України, інших органів державної влади, Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв України, Асоціації правників України, юристи-практики, а також провідні науковці в галузі корпоративного права.

Матеріали узагальнення надіслано Вищому господарському суду України, Вищому адміністративному суду України, а також усім загальним та спеціалізованим апеляційним судам для використання при вирішенні спорів та вжиття заходів щодо усунення недоліків у здійсненні судочинства. Узагальнення надіслано також Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України для вирішення питання про внесення необхідних змін до чинного законодавства України, яке регулює корпоративні відносини.

На основі узагальнення розробляється проект постанови Пленуму Верховного Суду України, у якому судам будуть дані роз’яснення законодавства з ключових проблем судової практики розгляду корпоративних спорів.