Віце-президент ЄІБ: 3 млрд євро, виділених для України, просто лежать на рахунку

Разом із тим, банк мало звітує про свої проекти, а інвестиції часто воліє робити не самостійно, а у партнерстві із ЄБРР та Світовим банком.

Як результат - про діяльність ЄІБ в Україні відомо набагато менше, аніж інших міжнародних фінансових організацій. Це тим більше дивно, адже ЄІБ є державною фінансово-кредитною установою Євросоюзу, а тому його оцінки напряму впливають на позицію ЄС. 

Як саме банк відбирає проекти в Україні? Чим відрізняється інвестування в Україну від роботи в інших країнах? Чи стала фінансова система країни прозорішою? Всі ці питання "ЄвроПравда" поставила віце-президенту ЄІБ Вазілу Худаку.

"Виявляється, що більшість наших потенційних клієнтів – це бізнес олігархів"

– Європейський інвестиційний банк – мабуть, найменш помітна міжнародна фінансова організація, що працює в Україні. Більшість проектів реалізуються в партнерстві, де ви – молодший партнер. З чим це пов'язано?

– Просто ми, а також ЄБРР чи Світовий банк – це сім'я міжнародних фінансових інститутів, які іноді надають перевагу тому, щоби бути разом. Ми можемо надавати послуги спільно, і це виявляється для нас дешевше, ніж якби кожен із нас робив це індивідуально.

При цьому є проекти, де ми виступаємо як провідний партнер, наприклад, наш проект з "Укренерго". Але в певних випадках краще, коли провідним партнером стає, скажімо, ЄБРР. Наприклад – у секторах, де у нього більше досвіду роботи в Україні.

– Не дивно, що у них більше досвіду, адже ЄІБ тільки в останні роки різко збільшив активність в Україні.

– Так, можна сказати, що ми активізувалися лише з 2014 року, після Майдану. Річ у тім, що ми – банк Євросоюзу. Тому наша діяльність багато в чому пов'язана з тим, як розвивається політика ЄС. А оскільки ЄС вирішив посилити підтримку України, то і ми отримали відповідний мандат, збільшивши фінансування до 3 млрд євро. Як наслідок, ЄІБ став одним із головних міжнародних фінансових партнерів України.

– Ви рідко працюєте з приватним бізнесом і зазвичай фінансуєте держпідприємства. Це теж частина політичного мандату?

– Ні, ми охоче працюємо з приватним бізнесом, у нас є проекти з приватним бізнесом в сфері сільського господарства, наприклад, з "Нібулон". Два тижні тому рада директорів ЄІБ підтвердила великий проект з групою Kernel на суму понад 250 млн євро, тобто це не тільки проекти в державному секторі.

Втім, ви маєте рацію – приблизно 75-80% наших проектів реалізуються у держсфері. Але ми поступово збільшуємо фінансування комерційних компаній.

– У чому тут проблема? В надійності позичальників?

– Головна проблема – ми шукаємо досить великі проекти, з мінімальною вартістю близько 40 млн євро. І тут виникає проблема, оскільки у вашого настільки великого бізнесу є одна особливість.

В Україні більшість досі дуже багато потенційних позичальників пов'язані з олігархами.

Для нас же важливо, щоб кредити ЄIБ спрямовувалися на проекти, які повністю відповідають нашим етичним стандартам.

Отже, ми повинні шукати такі українські компанії, які, з одного боку, досить великі, сильні й надійні, але при цьому не пов'язані з олігархічним капіталом. Поки таких компаній небагато.

"У Грузії узгодження відбувається втричі швидше, ніж у вас"

– Інші фінустанови часто скаржаться, що український уряд має дуже низький рівень вибірки кредитних коштів. А як у вас?

– На жаль, ця проблема є і у нас. Загальна кількість грошей, які ми виділили на Україну – більше 5 млрд євро, однак на сьогодні використано 2 млрд євро. Решта грошей – а це більше 3 млрд євро – просто лежать на рахунках і не використовуються через низьку активність з боку українського держсектора.

– З чим це пов'язано і в яких секторах найбільші проблеми?

– Це радше питання координації дій різних міністерств. В Україні дуже тривалі строки затвердження проектів, оскільки вони мають пройти процес узгодження між різними міністерствами і відомствами. Іноді ця процедура триває більше року або навіть двох.

Бувають також складні проекти. Наприклад, у нас 200 млн євро виділено на гуманітарні проекти на Донбасі: ремонти шкіл, лікарень, гуртожитків для переміщених осіб, закупівля медичного обладнання.  Тут все триває об'єктивно довше, тому що регіон дуже складний, і розробити такі проекти і узгодити всі процедури – важче, ніж зазвичай.

– Проблема складного узгодження – виключно українська, чи ви стикаєтеся з таким і в інших країнах?

– Для України це особливо помітна проблема, оскільки ви для нас – друга країна за межами Євросоюзу за кількістю кредитів. Тому ця проблема для нас важливіша в Україні, ніж в інших країнах.

Але є й інші приклади.

Так, в Грузії процес узгодження позицій між відомствами проходить втричі швидше, ніж у вас.

– Децентралізація вплинула на здатність місцевої влади залучати кредити міжнародних фінорганізацій?

– Певна децентралізація йде, але коли мова заходить про фінансові потоки, про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями – всі питання, як і раніше, повинні координуватися Києвом. Тож вам варто активніше задіювати європейський досвід щодо взаємодії місцевої і центральної влади – цього дуже бракує Україні.

Та все ж у нас є проекти, пов'язані з регіональним і муніципальним рівнем.

І тут є ще одна проблема: чиновникам на місцевому і регіональному рівнях бракує досвіду підготовки та реалізації таких проектів.

"Криза буде обов'язково"

– Як ви зараз оцінюєте відновлення української економіки, особливо в контексті того, що часто говорять про зростання ризиків для неї?

– Ми, звісно, бачимо економічне зростання і поступове поліпшення ситуації.

Але значною мірою ваше нинішнє зростання пов'язане з позитивною динамікою світової економіки і зростанням економіки в Європі.

При цьому в Україні пожвавлення економіки гальмує низка чинників. Наприклад, реформи гальмуються через наближення виборів. Наведу приклад: сьогодні я зустрічався з главою "Укренерго", де мала відбуватися корпоратизація. Вона зупинена – гадаю, в основному з політичних міркувань. Однак це ж гальмуватиме розвиток усього енергетичного сектора!

В Україні ми і так спостерігаємо надмірне втручання політики в економіку, а в період перед виборами це втручання посилюється. І, звісно, згодом це матиме негативний ефект для вашого економічного зростання.

– Це якось впливає на ваші плани в Україні? Чи можуть бути заморожені якісь проекти?

– Поки ситуація не настільки гостра – хоча, наприклад, ситуація в "Укренерго" нас дійсно лякає. Запровадження прозорої і ефективної системи управління є для нас одним з пріорітетів – втім так само, як і для інших міжнародних партнерів.

Якщо ж ми побачимо, що йдеться дійсно про надмірне політичне втручання і спробу контролювати процес всередині "Укренерго" – тоді ми можемо зупинити нашу фінансову підтримку цієї компанії.

– Поговоримо про глобальну економіку. Нещодавно МВФ опублікував досить скандальний звіт, передбачивши нову глобальну фінансову кризу. Наскільки, на вашу думку, такий сценарій є реалістичним? Чи готовий банк протидіяти цим ризикам?

– На жаль, ринкова економіка працює від кризи до кризи. Тому криза буде обов'язково – питання лише в тому, коли і де вона проявиться і наскільки глибокою буде.

Зараз, звісно, є дуже тривожні симптоми. Це в тому числі й загроза розширення торгової війни (за участю США. – ЄвроПравда). Це і питання надмірної кількості грошей на глобальному ринку і створення все нових і нових "бульбашок". Усі ці процеси здатні спричинити глобальну кризу.

Але роль банку ЄІБ як міжнародного банку розвитку – працювати всупереч циклам. Наша роль якраз і посилюється під час криз, оскільки ми повинні заповнювати діри, які з'являються внаслідок того, що звичайні банки перестають працювати, як раніше.

Саме тому ми не повинні конкурувати за проекти з приватним сектором.

Навпаки – ми повинні йти на ті території, в ті галузі, де є проблеми, і втягувати туди приватний сектор та інші інституції.

– Якщо глобальна криза, якою лякає МВФ, дійсно почнеться, чи вистачить у банку здатності протидіяти їй?

– Подивимося... По-перше, ми не знаємо, якою буде криза. А крім того, наші дії залежать від мандата ЄС. За його наявності ми здатні оперативно збільшити обсяги фінансування – як це було в Україні.

– Однак є ще й питання можливостей ЄС. І тут нова проблема – як на цих можливостях позначиться Brexit?

– Звичайно, для нас, як і для всієї Європи, це неприємний прецедент. Велика Британія контролює 16% капіталу банку і є, разом із Німеччиною, Францією та Італією, одним із чотирьох головних акціонерів.

Ці 16% – близько 3,5 млрд євро реальних грошей і ще майже 40 млрд євро державних гарантій.

Але разом з іншими акціонерами банку ми готові цю діру заповнити. Є навіть держави, такі, наприклад, як Польща, які готові підвищити свою частку і роль в рамках ЄІБ.

Тому ми не бачимо ризиків скорочення нашої діяльності, в тому числі в Україні, внаслідок Brexit.

Джерело: Європейська правда