Китайські гроші пахнуть росією, тобто кров'ю, як не ховайся за фальшивим ярликом “українська криза”
Як відомо, Кітай використовує у формулюванні жорстокої агресії росії проти України фальшивий ярлик “українська криза”, щоб залишитися осторонь, але нишком допомагає кривавому путінському режиму. Найбільша кількість спонсорів війни у переліку НАЗК - 14 компаній - походить як раз з Китаю, але оприлюднення цього факту йому не сподобалося.
***
Більш детально.
Про це пише Reuters з посиланням на двох українських високопосадовців, обізнаних з цим питанням.
За даними агенства, посол Китаю передав таке попередження під час зустрічі з українськими урядовцями в Києві у січні.
Міністерство закордонних справ КНР та посольство Китаю в Києві, а також МЗС України не відповіли на запити Reuters про коментарі, щоб підтвердити це. Ми звернулися по коментар до МЗС України.
Наразі у переліку міжнародних спонсорів війни від НАЗК зазначена 51 компанія (щодо трьох статус призупинено). Найбільша кількість, 14 компаній, походить з Китаю. За ним ідуть США — 8, Франція та Німеччина — по 4.
Зокрема, до списку потрапили такі китайські гіганти:
- Алібаба Груп Холдинг Лімітед;
- Сяомі Корпорейшн;
- Дахуа Текнолоджі (друга у світі за величиною доходів компанія з виробництва обладнання для відеоспостереження);
- Китайська національна нафтова корпорація ((CNPC);
- Китайська національна морська нафтова корпорація (CNOOC Group) тощо.
Один зі співрозмовників Reuters зазначив, що ситуація з «чорним списком» може негативно вплинути на відносини Китаю та України, утім Пекін не ставив жодних умов чи «тимчасових рамок», а просто висловив свою точку зору щодо списку.
Інше джерело агентства припустило, що Пекін може пов'язати це із закупівлею Китаєм українського зерна. Піднебесна залишається важливим споживачем українського зерна, соняшникової олії та залізної руди. У 2023 році Китай посів друге місце за кількістю імпортованої української агропродукції.
Що за список спонсорів війни?
Національне агентство з питань запобігання корупції веде перелік міжнародних спонсорів війни (і фізичних, і юридичних осіб), яких автоматично вносять до World-Check — бази даних людей і організацій із підвищеним ризиком, яку використовують у всьому світі для виявлення та управління фінансовими, регуляторними та репутаційними ризиками.
Юридичних наслідків внесення до цього списку немає, лише репутаційні. НАЗК каже, що через це співпраця з подібними компаніями стає ризикованою та небажаною для будь-кого на міжнародному ринку. Минулого року Угорщина блокувала погодження допомоги Україні, вимагаючи прибрати зі списку угорський OTP Bank.
Формальних критеріїв відбору до списку немає. Однак НАЗК розглядає компанії, які надають непряму підтримку військовим зусиллям росії, не виходили з російського ринку чи навіть збільшують свою присутність там під час російсько-української війни.
