Тест на протест: китайці збунтувалися проти ковидного рабства

Акції протесту розпочалися у місті Урумчі західного регіону Сіньцзян, де ввечері 24 листопада від пожежі загинуло 10 людей та ще як мінімум 9 отримали поранення.

Вогонь охопив кілька поверхів багатоквартирного будинку, загасити його вдалося лише за три години. На відео, що з'явилося в мережі, було видно, як рятувальники не могли дістатися людей. Через антиковидні обмеження мешканці були заблоковані всередині приміщення.

Суворі карантинні правила в Урумчі діють вже понад 3 місяці. За заявами влади, житловий комплекс, де сталася трагедія, був у зоні низького ризику і люди могли спуститися вниз. Проте мешканці стверджують, що покидати його практично не дозволялося.

Один із мешканців у коментарі ВВС розповів, що навіть якщо ворота комплексу відчинені, виходити за його межі не можна до отримання вказівки від місцевої влади, оскільки це є порушенням закону.

Протести ширяться Китаєм

Інцидент в Урумчі став каталізатором протестів у багатьох містах країни. Люди почали масово виходити на вулиці, вимагаючи пом'якшення карантинних правил. У п'ятницю жителі Урумчі зібралися на мітинг біля міської адміністрації та намагалися прорвати бар'єр охорони.

Через цензуру в Китаї відео з протестами в Урумчі зникло з мережі в суботу, проте люди почали збиратися також в інших містах.

За даними CNN, протягом вихідних мітинги проходили у 16 регіонах, включаючи найбільші міста – Пекін, Шанхай, Гуанчжоу.

У Шанхаї сотні мешканців зібралися на пікет зі свічками на вулиці Урумчі, названій на честь міста, де сталася пожежа. Люди у натовпі тримали чисті аркуші білого паперу — традиційний символ протесту проти цензури — і скандували: "Потрібні права людини, потрібна свобода!".

Поліція заарештувала кількох демонстрантів, але люди знову вийшли на вулиці наступного дня. Силовики посилили методи придушення протестів, застосовуючи палиці. У Шанхаї було затримано журналіста ВВС Едварда Лоуренса.

Хвиля мітингів прокотилася серед студентів. У Пекінському університеті намалювали на стіні гасло: "Скажи ні ізоляції, так - свободі!". В інших навчальних закладах студенти вийшли на мітинг проти цензури.

Люди закликають до відставки Сі Цзіньпіна

До вечора 27 листопада масові демонстрації поширилися на Пекін, Ченду, Гуанчжоу та Ухань. Тисячі громадян закликали не лише до припинення карантинних заборон, а й до політичних свобод.

У місті Ченду в натовпі вигукували заклики проти диктатури. Очевидно, маючи на увазі китайського лідера Сі Цзіньпіна, нещодавно обраного на новий термін, люди скандували: "Ми не хочемо довічних правителів. Нам не потрібні імператори!".

У Шанхаї звучали гасла: "Геть Комуністичну партію Китаю, геть Сі Цзіньпіна, звільніть Урумчі!".

Причини невдоволення урядом

Невдоволення громадян пов'язане з соціальними обмеженнями та неефективністю заходів щодо боротьби з коронавірусом правлячої Комуністичної партії та її лідера Сі Цзіньпіна.

За час перебування на посаді глава КНР розширив систему соціального спостереження, щоб придушити інакодумство в суспільстві.

З початку пандемії коронавірусу влада Китаю проводить політику примусового карантину з жорстким блокуванням. Впроваджено цифрове відстеження та масове тестування людей.

Ці заходи порушили звичний спосіб життя громадян і негативно позначилися на економіці країни.

Крім того, у Сіньцзяні, де сталася трагедія, система соціального контролю ще жорсткіша. У цьому регіоні проживає велика кількість уйгурів та інших нацменшин, проти яких китайський уряд вживає насильницьких заходів асиміляції з ув'язненням у так звані "табори перевиховання".

Як реагує влада

Реакцією на масштабні акції протесту стало рішення муніципальної влади Пекіна заборонити блокувати входи до житлових комплексів, щоб вони були доступні для проїзду аварійних служб.

В Урумчі міська адміністрація оголосила про поетапне пом'якшення умов блокування в районах, які вважаються малонебезпечними. За заявою чиновників, у місті знижується захворюваність на коронавірус, і "порядок" у житті міста буде відновлено. При цьому про демонстрації не було сказано жодного слова.

Державні ЗМІ також не згадували протести, натомість продовжли закликати громадян дотримуватися правил боротьби з COVID-19.

Як повідомляє Reuters, відповідаючи на запитання про карантинні протести, офіційний представник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзянь сказав, що інформація про масове невдоволення громадян нібито "не відображає того, що сталося насправді".

"Ми віримо, що завдяки керівництву Комуністичної партії Китаю, співпраці та підтримці китайського народу наша боротьба з COVID-19 увінчається успіхом", - заявив Чжао Ліцзянь.

Наслідки протестів

На тлі протестів у Китаї, що відбулися у вихідні, курс національної валюти юаня знизився до двотижневого мінімуму. Офшорний юань втратив 0,5% і знизився до 7,199 за долар. На світових фондових ринках сталося падіння акцій та сировинних товарів.

28 листопада впали світові ціни на нафту. Нестабільна ситуація в Китаї, який є найбільшим імпортером нафти, посилила побоювання щодо попиту.

Ф'ючерси на нафту впали більш ніж на 2 долари за барель. При цьому ціна американської марки WTI досягла 11-місячного мінімуму – вона подешевшала більш ніж на 3%, до 73,6 доларів за барель.

Аналітики зазначають, що побоювання з приводу економічного зростання КНР б'ють по ринках сировни. Постійне зниження ВВП Китаю триває вже понад рік, і очікується його подальше зниження. Соціальні хвилювання ще більше послаблюють економіку країни.

Які карантинні заборони діють у Китаї

Китай став епіцентром захворюваності на початку пандемії COVID-19 і першим із країн запровадив карантинні обмеження. Через три роки вони залишаються найжорсткішими у світі.

• муніципальна влада вводить суворі обмеження, навіть якщо в місті виявлено кілька випадків захворювання на COVID;
• у місцях, де було зареєстровано випадки інфікування, проводиться масове тестування;
• пацієнтів із підтвердженим COVID ізолюють вдома або поміщають на карантин у держлікарні;
• у закритих карантинних зонах не працюють підприємства, школи, магазини, крім продуктових;
• мешканці будинків у карантинних зонах можуть залишити будинок лише після отримання офіційного дозволу.

Заходи боротьби з коронавірусом у Китаї називають політикою zero-COVID, яка покликана повністю викорінити вірус, але при цьому прирікає десятки мільйонів жити в ізоляції.

За заявами уряду КНР, zero-COVID рятує життя, оскільки неконтрольовані спалахи наражають на ризик вразливі категорії громадян, у тому числі людей похилого віку.

Хоча завдяки "нульовій" COVID-політиці офіційна статистика смертності від коронавірусу в Китаї залишається на низькому рівні, заходи уряду призвели до економічного спаду в країні.

Багато підприємств періодично призупиняють роботу через карантинні блокування, зростає безробіття, виникли проблеми на ринку нерухомості.