Як зекі вкорочують вік росії, коли їх мобілізують, оголошуючи елітою нації та месіями
"Кому війна, а кому мати рідна" - зеки, мобілізовані на фронт, вбивають і гвалтують, а потім ті уроди, які змогли вижити, стають "елітою" росії та влаштовують справжній геноцид свого народу.
***
Більш детально
Як зеки з "СВО" влаштовують "движуху" в Росії
Нещодавно в інтерв’ю інтернет-виданню "Цензор. нет" полонений житель Херсонщини, який воював на боці окупантів, розповів, що підготовкою таких, як він, займалися зеки. За участь у боях їх помилували і тепер вони — інструктори. Таких із середовища російських ув’язнених — одиниці. Переважно ж зеки, яких використовують для штурмів, гинуть. Або, повернувшись до Росії, скоюють злочини і замість зони знову відправляються на фронт.
За поребриком немає точної статисти, скільки злочинів учинили "ветерани СВО" і скільки з них — саме помилувані зеки. Надбанням громадськості стають найбільш гучні випадки, які просто не можуть приховати. У лютому цього року російське опозиційне видання "Верстка" оприлюднило наступні цифри: за три роки війни особи, що повернулися з фронту, вбили і покалічили понад 750 людей. Із них щонайменше 378 — загинули, а ще 376 — отримали небезпечні для життя важкі каліцтва. Найчастіше жертвами "ветеранів" стають рідні та знайомі, а вбивства та інші злочини здебільшого вчиняють помилувані або умовно звільнені екс-ув’язнені". За статистикою "Верстки", такі особи вчинили 106 убивств, 81 злочин із тяжкими наслідками, що спричинили смерть. ДТП і дрібних злочинів серед цієї категорії як раз менше. Третина їхніх жертв — жінки. Причому злочини скоюють з особливою жорстокістю. Один із таких прикладів: колишній засуджений "учасник СВО" із Рязані пиячив зі співмешканкою. Коли та допилася до безтями, подумав, що партнерка врізала дуба й зі спільником викинув її тіло в каналізаційний колодязь. Ще жива жінка захлинулась та загинула. За це суд засудив вбивцю лише до 10 місяців колонії загального режиму.
Із 106 колишніх зеків-убивць 35 вже були засуджені за вбивство. Журналісти видання наводять багато прикладів. Ось кілька, майже типових. У Нижньому Новгороді помилуваний "вагнерівець" продав квартиру і повернувся туди, щоб забрати речі. Поки він це робив, нова господиня житла підтримувала зв'язок із колегою в месенджері. Як розповів "вагнерівець" на суді, йому вчувся підозрілий шум у передпокої і в нього "знесло голову". Він узяв молоток, викрутку, чотири ножі і завдав жінці не менше сорока одного удару. Коли почув стукіт у двері та слово "поліція", вистрибнув із вікна шостого поверху. Вижив. Був засуджений до 9,5 років колонії суворого режиму. Інший "вагнерівець, із Тюмені, до потрапляння на війну в Україні був засуджений 5 разів, у тому числі за вбивства. Повернувшись додому, у квітні 2024 року під час застілля залізним ковшем забив до смерті власного батька.
А буквально днями соцмережі облетіло відео з Камишина Волгодрадської області. Зраджений дружиною "ветеран" дочекався, поки суперник вийде з офісу і сяде в машину, підійшов і кілька разів вистрілив у водія через вікно. Але той виявився живучим і пустився навтьоки. Рогоносець догнав кривдника, добив, відрізав статевий орган і встромив ножа в око. Згодом сам здався поліції. Такі, як він, в Росії можуть замість колонії знову потрапити на війну, уклавши контракт.
Героїзація злочинців, які "змили кров’ю" свої попередні проступки, триває повним ходом. Їх покриває поліція, особливо коли йдеться про випадки домашнього насильства. У школи зеків приводять під виглядом "героїв", вони розповідають дітям про війну, формуючи викривлений світогляд. У червні ЗМІ повідомили про один із таких випадків у Сизрані Нижегородської області. Там раніше засуджений за групове зґвалтування і вбивство "вагнерівець" із ампутованою рукою регулярно відвідує школи і дитячі спортивні змагання. Він — приклад для дітей. Так російська влада сприяє кримінальному світу у формуванні собі наступництва. Нема потреби в АУЕ ("Арештантський уклад єдиний") і тому подібних субкультурах, які глорифікують злочинців, адже це робить сама влада.
Соціальний експеримент Путіна: все життя — тюрма
Як стверджує Романова, з початком повномасштабного вторгнення зеки не виявляли бажання "змивати кров’ю" злочини. Апатію проявили і "злодії в законі", від думки яких багато залежить у кримінальному світі. Влада піддобрялася до цього контингенту, пом’якшуючи терміни чи взагалі випускаючи з тюрми. Так, у березні 2024 року на свободу випустили Захарія Калашова, він же Шакро Молодий, найповажнішого "злодія в законі". Інакше кажучи, без контракту держави з лідерами злочинного світу вербовка зеків ішла б туго. Нині ж, за даними Романової, у війні в Україні взяли участь близько 250 тисяч ув’язнених. з них 50 тисяч — "вагнерівці".
Романова також наводить приклади, як "учасники СВО" з кримінальним минулим скоювали після "дембеля" злочини знову. Аби не сісти, укладали нові контракти й шли на війну. Зеків милують спеціальними секретними указами. Найцікавішим у розповіді Романової видається аналіз ставлення російського суспільства до вдів загиблих на війні бандитів. Поки чоловік воює, його дружина та діти не змінюють статусу, а якщо загине — жінка стане поважною і заможною вдовою, особливо у глибинці. Романова розповіла кумедний випадок. Колишній засуджений "вагнерівець" пропав безвісти, але товариші по службі повідомили його дружині, що він загинув. Та швиденько оформила виплати, аж тут чоловік дзвонить з українського полону, просить повідомити де він, щоб обміняли. А жінка йому: ні, мій загинув, а хто ти такий — не знаю і знати не хочу. Є і випадки, коли медсестри у госпіталях, оформлюють фіктивні шлюби зі смертельно пораненими, щоб отримати вдовині виплати. Одна така встигла шість разів побути заміжньою, поки не викрили і не звільнили.
Через засилля зеків бандитською стає і російська армія. Правила тюремного світу в Росії дуже швидко приживаються, бо ця країна, за словами Романової, тюремноцетнрична. Щоб повернути повагу до права і закону, каже вона, мине багато років.
Для порівняння варто згадати про Україну. У нас також є колишні ув’язнені, які пішли на фронт. Це явище не масове. У квітні Мінюст звітував: лави Збройних сил поповнили понад 8 тисяч добровольців, які раніше відбували покарання. Це стало можливим завдяки ухваленому у травні 2024 року закону, який запровадив інститут умовно-дострокового звільнення колишніх засуджених. Розглядається ще понад 900 заяв на умовно-дострокове звільнення для служби в ЗСУ. Про порушеннями цими людьми дисципліни у військових частинах або про випадки скоєння ними злочинів у цивільному житті інформації немає. І не тому, що її приховують. У нас є випадки вчинення злочинів військовими, проте їх небагато. Україна, на відміну від Росії, ніколи не була тюремноцентричною. Українцям, навіть засудженим і тим, хто ще відбуває строк, є що втрачати, а в росіян життя — тюрма. Як зазначає Романова, українські в’язні довго не могли повірити, що кримінальні авторитети в Росії пішли на службу путінському режиму. Показова історія про відмінність у світогляді.
Джерело " Dsnews.ua "