Чи достатньо МВФ Антикорупційного суду?

Поки експерти сперечаються, чи були враховані у законі всі домовленості з громадськими організаціями й іноземними партнерами України, а МВФ та ЄС вивчають остаточний текст документу, стає зрозуміло, що ухвалення закону - не єдина передумова відновлення співпраці із Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами.

Оглядачі погоджуються, що без відновлення цієї співпраці на Україну чекають скрутні часи, адже на кінець 2018-го і 2019 рік припадає пік виплат із зовнішнього боргу.

Із законом щось не так?

З огляду на негативний досвід із першим читанням закону, коли текст, поданий президентом до парламенту, містив норми, що суперечили попереднім домовленостям з іноземними партнерами і кредиторами, цього разу МВФ не поспішає давати свою оцінку ухваленому документу.

Одразу після ухвалення закону МВФ повідомив, що уважно вивчатиме закон.

"Фахівці МВФ проведуть аналіз документу на предмет його відповідності домовленостям, досягнутим у контексті програми реформ, що підтримується МВФ", - йшлося у заяві постійного представника фонду в Україні Йоста Люнгмана.

Так само роблять і у представництві Єврокомісії в Києві.

"Ми ще розглядаємо, детально аналізуємо цей текст", - заявив голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі.

Втім, як заявила нова керівниця українського міністерства фінансів Оскана Маркарова, цього разу несподіванок не повинно бути, і незабаром "ми отримаємо повне підтвердження відповідності цілям програми (співпраці з МВФ. - Ред.)".

МВФ, Світовий банк та інші міжнародні кредитори і партнери України дійсно багато уваги приділяли не лише ухваленню закону про Антикорупційний суд, але й тому, щоб цей суд міг ефективно працювати.

Головне пояснення: корупція - одна з головних проблем, що заважають швидкому розвитку української економіки.

Вже через кілька днів після ухвалення закону про Антикорупційний суд голова Національного банку Яків Смолій заявив, що для приїзду наступної місії МВФ, яка, власне, і може обговорювати надання чергового траншу, треба вирішити ще два питання.

По-перше, уряд повинен врегулювати питання з ринковими тарифами на газ для населення.

По-друге, уряд має визначитися з тим, як покривати дефіцит бюджету, який, як виглядає, може вийти за рамки запланованого.

Бюджетний дефіцит, тобто те, наскільки доходів держави не вистачає для покриття видатків, є одним із головних "маячків" МВФ, - він показує, чи може держава успішно розраховуватися зі своїми позичальниками.

Це підтвердила і Оксана Маркарова. В.о. міністра фінансів заявила, що зараз із представниками ФДМ обговорюються питання цін на газ і уточнення в бюджеті.

Чому знову говорять про газ?

Ще у квітні 2016 року уряд вирішив, що тарифи на газ для населення мають розраховувати з урахуванням цін на імпортний газ. Вирівнювання цін на газ для усіх споживачів було одним з головних елементів реформ в енергетиці, які дозволили перетворити "Нафтогаз" із компанії, що потребувала десятків мільярдів бюджетних дотацій, на компанію, що приносить до бюджету десятки мільярдів прибутку.

Нову, ринкову ціну на газ мали порахувати до 1 липня 2017 року. Проте цього не сталося, оскільки тоді б тарифи могли суттєво зрости, а у вересні уряд вирішив відкласти дату публікації нової ціни. Після цього уряд лише подовжував дію відповідної постанови. Востаннє її подовжили до 1 серпня.

Весь цей час уряд намагається порозумітися із МВФ щодо цін на газ.

Копирайт изображения ULLSTEIN BILD Image caption Київ сам погодився, щоб ціни на газ були ринковими, але тепер вважає, що треба рівнятися не на ціну імпортного палива, а на ціну газу власного видобутку

З одного боку, у Меморандумі про співпрацю зафіксоване зобов'язання Києва запроваджувати ринкові тарифи, зокрема, і на газ.

З іншого боку, український уряд зауважує, що неефективно прив'язувати ціни на газ для населення до імпортного паритету, якщо більша частина цього газу видобувається в Україні.

Проте якщо уряд наважиться повернутися до власного рішення про встановлення ринкових тарифів на газ для населення, це означатиме їх зростання. Відтак, зростуть і видатки на житлові субсидії. А це потягне і зростання бюджетної "діри".

"Ці питання взаємопов'язані, тому для приїзду наступної місії потрібно переглянути ціни на газ і провести переговори з міністерством фінансів щодо збалансованості бюджету", - заявив голова НБУ.

А що розбалансувалося у бюджеті?

Бюджет на 2018 рік передбачає, що видатки можуть перевищувати доходи лише на 2,4% ВВП. Цей показник уряд погодив і з МВФ.

Проте ще на початку року у фонді зауважували, що у бюджеті є значні фіскальні ризики, - значні видатки за нереалістичних доходів.

Так і сталося. Україна отримує менше податків, акцизів і рентних платежів, ніж очікувалося.

Не отримує Київ і очікуваного зовнішнього фінансування - транш МВФ, а з ним і гроші від інших кредиторів посуваються з початку року на квітень-травень, а тепер - на кінець літа - початок осені.

Крім того, у бюджеті було заплановано понад 20 млрд гривень від приватизації. За фактом у січні-квітні отримано лише 47 млн грн.

Хоча у Фонді державного майна розраховують на початок великої приватизації із жовтня, у Нацбанку вже передбачають суттєве недоотримання коштів за цією статтею.

В останньому звіті про фінансову стабільність НБУ згадує про це серед інших серйозних ризиків, і припускає, що для покриття недоотриманих коштів, Києву доведеться шукати позики на зовнішніх ринках.

Суттєве недоотримання доходів від приватизації очікують і в Мінфіні. Оксана Маркарова каже, що отримати хоча б половину від запланованої суми було б "суттєвим результатом".

Що робити із цим дефіцитом?

Якщо не вдасться домовитися з МВФ про відновлення кредитування, уряду доведеться одночасно робити великі зовнішні виплати і покривати заплановані бюджетні видатки.

Копирайт изображения UNIAN Image caption Без нових зовнішніх позик Києв буде змушений або не платити за старими боргами, або скорочувати внутрішні видатки

Екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, якого звільнили у той самий день, як було ухвалено закон про Антикорупційний суд, за кілька днів до цього заявляв в інтерв'ю "Українській правді": "Якщо немає МВФ - секвестр неминучий".

Проте його наступниця на посаді каже, що уряд знайде спосіб, як при менших доходах не зменшувати видатки. Оксана Маркарова твердить, що уряду вдасться втримати запланований рівень дефіциту у 2,4% ВВП "без драматичних скорочень по доходах і фінансуванню".

За її словами, справа лише у тому, аби не втілювати програми, "які можуть збільшити дефіцит бюджету". Урядовець не уточнювала, але найочевидніше, про що може йтися, - плани уряду з чергового підвищення мінімальної зарплатні.

За даними екс-міністра фінансів, якби "мінімалку" було підвищено з квітня, додаткова потреба у бюджетних видатках до кінця року становила б 30 млрд грн.

Тож виглядає, що з планами підвищення "мінімалки" уряду доведеться зачекати.

Що ще буде без траншів МВФ?

Як пояснював екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, у другій половині 2018 року починаються виплати за єврооблігаціями, які Україна реструктурувала у 2015 році.

У 2019 році Київ має виплатити 1 млрд доларів за облігаціями, випущеними 2014 року. І це лише частина зовнішніх виплат.

Раніше в уряді розраховували, що цього року Київ отримає від МВФ принаймні 2 млрд доларів, до яких додадуться позики від інших кредиторів, прив'язані до траншів МВФ.

Крім того, планували також і вихід на зовнішні ринки запозичень, де минулого року Україна змогла розмістити облігації на 3 млрд доларів.

Проте затримка з відновленням співпраці з МВФ означає, що позики інших кредиторів будуть дорожчими, якщо взагалі їх вдасться отримати.

"Без МВФ ми не можемо вийти на зовнішні ринки", - казав Олександр Данилюк.

Копирайт изображения UNIAN Image caption Якщо гроші від МВФ так і не надійдуть, курс гривні на кінець року може перевищити заплановані у бюджеті 30 гривень за долар

У Національному банку вже заявили, що мають план дій на випадок зриву співпраці з МВФ. Деталі цього плану у НБУ не розголошують, але вже заявили про можливе посилення валютних обмежень, які впродовж останнього року Нацбанк поступово послаблював.

"Ми сподіваємося, що співпраця з Фондом триватиме, і нам не доведеться їх застосовувати, але ми про це відкрито говоримо: у нас є критерії, в разі реалізації яких нам доведеться перейти до більш жорсткої монетарної політики і навіть, в крайньому випадку, розглянути можливість введення валютних обмежень", - заявив голова НБУ в інтерв'ю ZN.ua.

І, звісно, за такого тиску на валютному ринку, курс гривні може вийти за межі 30 грн за долар, на яких розраховувався бюджет цього року.

Джерело: BBC