Чи захоплює Росія Азовське море?

Це слова постійного представника президента України в АРК Бориса Бабіна.

"Тиха гібридна війна", "демонстрація, хто господар в Азовському морі", "економічний тиск на Україну", "порушення міжнародного морського права", "поступова мілітаризація моря" - це лише деякі з характеристик ситуації на Азові, що лунають від чиновників і експертів в Україні останнім часом.

Активізація Росії у цьому регіоні спостерігається після спорудження Кримського мосту, що з'єднав Керченський і Таманський півострови: прикордонна служба РФ, підпорядкована ФСБ, суттєво збільшила перевірку суден, а її кораблі плавають усе ближче до українського узбережжя.

У Росії звинувачують Україну у "піратстві" проти російських торговельних кораблів і обіцяють посилювати їх захист, у тому числі з допомогою зброї.

Що відбувається останнім часом

Вже кілька місяців поспіль російські прикордонники систематично затримують для перевірки судна під різними прапорами, що прямують із портів Маріуполя і Бердянська чи у зворотному напрямку.

Як зазначає помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян, Росія оглядає іноземні торгові судна, які рухаються у порти України, хоча раніше цього ніколи не робила.

"Хоча Азовське море є морем внутрішнього користування, і прямого порушення міжнародного права і двосторонніх угод в цьому не вбачається, але водночас це прецедент, якого раніше не було. І ми не можемо виключити, що це є репетицією якоїсь можливої блокади взагалі заходу до Азовського моря", - заявляв Олег Слободян в ефірі Чорноморська ТРК.

У середині травня російська сторона попередила через міжнародну автоматизовану систему оповіщення, що встановлює обмеження на прохід суден у певних координатах, оскільки проводитиме там навчальні стрільби.

Фактично, кажуть експерти, у такий спосіб Росія обмежила доступ іноземних суден до портів Маріуполя і Бердянська.

У той же час, Олег Слободян в ефірі Чорноморська ТРК у травні сказав: "Такого немає, що російські кораблі заполонили Азовське чи Чорне море. Але водночас ми бачимо, що вони частіше виходять в море, це, як правило, кораблі прикордонної служби ФСБ РФ, це досить потужні, швидкохідні кораблі. Ці виходи в море мають провокативний характер - показати свою присутність, така, певною мірою, гра на нервах".

Про посилення угруповання берегової оборони прикордонної служби ФСБ каже, зокрема, і колишній командувач ВМС України Сергій Гайдук.

А вже у червні, як твердить кримчанин, редактор сайту BlackSeaNews Андрій Клименко, до кораблів берегової охорони прикордонної служби РФ, яка входить до складу ФСБ, в Азовське море Росія переправила військові кораблі.

"За нашими оцінками, вона зараз налічує шість артилерійських катерів типу "Шмель", перекинутих із Каспійської флотилії, шість або сім малих десантних кораблів типу "Серна", теж перекинутих з Каспійської флотилії РФ.

Сюди прибули також два ракетні корвети "Град Свияжск" та "Великий Устюг", озброєних ракетами "Калібр". "Це ті самі корвети, які в кінці 2015 року виконували перші стрільби крилатими ракетами "Калібр" по території Сирії", - каже Андрій Клименко.

Офіційних підтверджень цим повідомленням ВВС News Україна наразі не має.

Копирайт изображения UNIAN Image caption Експерти кажуть, що дії Росії обмежуть роботу морських портів у Маріуполі та Бердянську

Однак 7 червня секретар РНБО Олександр Турчинов на Національному експертному форумі у Києві, по суті, підтвердив інформацію про перекидання російських військових кораблів до Азова.

"Вони зараз активно створюють Азовську флотилію, фактично блокуючи пересування кораблів у напрямку наших азовських портів. Для цього з Каспію перекинуто десантні кораблі, а також ракетні кораблі", - цитує Олександра Турчинова державне агентство "Укрінформ".

"Моделюють різні ситуації"

Протягом останніх місяців вище керівництво України, якщо не брати до уваги останню заяву Олександра Турчинова, не коментувало подій, що розгортаються в Азовському морі.

Відомо, що Державна прикордонна служба спільно із ВМС України та фахівцями Ради нацбезпеки і оборони, як сказав радник голови Держприкордонслужби Олег Слободян, вивчають і "моделюють різні ситуації".

Українська сторона нещодавно через міжнародну автоматизовану систему також попередила про те, що з 1 червня до 1 вересня закриває для судноплавства три ділянки Азовського і Чорного морів у зв'язку із бойовими навчаннями ЗСУ.

Фактично, це була відповідь Росії, чиї прикордонники, твердять фахівці, здійснювали перевірку суден усе ближче і ближче до українського берега.

Як пояснила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня", Україна ще у вересні 2016 року звернулася до Міжнародного арбітражного суду в Гаазі з позовом проти Росії про порушення морського права у Чорному, Азовському морях та Керченській протоці.

За її словами, зараз розгляд позову в активній фазі, Росія вже надала свої аргументи у цій справі. В МЗС наголошують, що Україна стоїть на принциповій позиції: діяти виключно мирним і правовим шляхом.

Росія звинувачує Україну в піратстві

Російські ЗМІ нещодавно писали про те, що командування Чорноморського флоту ВМФ РФ заявило про готовність "забезпечувати безпеку судноплавства у північно-східній частині Чорного моря, в районі Керченської протоки і Тамані, а також в акваторії Азовського моря".

Такі наміри пояснювалися тим, що, на думку Росії, саме Україна порушує двосторонні угоди і безпідставно затримує і арештовує російські торговельні судна.

"Йдеться про піратські дії українських прикордонників. Для того, щоб присікти повторні захоплення, ми, звісно, змушені будемо убезпечуватися військово-морськими заходами. Бо зараз піратство України - це десь те саме, що піратство сомалійських піратів. І якщо такі дії продовжуватимуться, вони припинятимуться, у тому числі з допомогою зброї", - заявив ВВС російський військовий експерт, редактор журалу "Национальная оборона" Ігор Коротченко.

Він твердить, що такі затримання відбувалися у "міжнародних водах, а не територіальних водах України".

Найрезонанснішим був арешт у березні членів екіпажу і судна "Норд", зареєстрованого у Криму, але яке Росія вважає своїм.

Українська сторона звинуватила капітана корабля у незаконному перетині кордону з анексованим Кримом. Тоді в Росії назвали дії України "державним піратством".

МЗС Росії після цього поширило офіційне повідомлення, в якому звертала увагу судноплавних компаній "на реальні ризики піратських захоплень російських транспортних засобів українськими силовими структурами".

"Вважаю, Росія має посилити військову присутність в Азовському морі, збільшити військове угрупування, аби подібних випадків не було. Це критично ні на що не впливатиме, але якщо Україна здійснюватиме акти морського піратства, будемо топити українські кораблі, які цим займаються. Якщо Україна не порушуватиме міжнародне морське право, то ніяких проблем не буде. Росія ніяким чином не зацікавлена в нагнітанні ситуації, ми зацікавлені у безпеці", - заявив російський військовий експерт, редактор журналу "Национальная оборона" Ігор Коротченко.

Статус Азова і питна вода

Протягом десятиліть Україна і Росія сперечалися про розмежування Азовського моря, проте остаточний поділ цієї території так і не відбувся. Фактично, зараз кордон між двома країнами є лише по дну моря, а не по воді.

У 2003 році президенти Леонід Кучма і Володимир Путін підписали угоду, відповідно до якої Азовське море стало внутрішнім морем двох країн.

Багато хто в Україні називав тоді такий статус Азова "нонсенсом".

Президенти Володимир Путін та Леонід Кучма у 2003 році підписали угоду, відповідно до якої Азовське море стало внутрішнім морем двох країн. До цього моменту намагання Києва визначити кордон не лише по дну моря, а й по воді, були безрезультатними.

Ще одразу ж після підписання угоди експерти наголошували, що статус "спільних внутрішніх вод" насправді означає, що це змінює умови проходження суден Керч-Єнікальським каналом на користь Росії.

Експерти ще 15 років тому, у тому числі й ті, з якими спілкувалися ВВС, казали, що ця угода ставить хрест на подальшому розмежуванні Азовського моря по воді. Власне, так і сталося - статус Азова за цей час не змінився.

"Ціна питання зараз - ще більше тиснути, впливати на економічні інтереси України. Кримський міст, який обмежив рух великогабаритних суден, - це був лише початок. На Азовському морі Росія також хоче отримати економічні переваги. Тому відповідь України мала б бути адекватною", - наголошує у коментарі ВВС News Україна екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.

Однак аналітики також кажуть про ще одну причину, через яку поведінка Росії на Азові змінилася.

Ідеться про спроби тиску на Україну з метою змінити її позицію стосовно постачання до Криму питної води.

Як розповідає Андрій Клименко, Росія домагається розблокування Північно-Кримського каналу, через який Україна після анексії Криму припинила постачання води на півострів.

Такої ж думки політичний експерт, кримчанин Тарас Березовець.

"Лишилося три-чотири роки, і в Криму будуть вичерпані усі запаси питної води. Росія не має змоги постачати воду із Кубані, яка й сама потерпає від її нестачі. Тому одна із цілей активізації на Азові - домогтися відкриття Північно-Кримського каналу. Тобто, головне - питна вода", - каже Тарас Березовець у коментарі ВВС News Україна.

Контрзаходи чи денонсація?

Нині в експертному середовищі лунають заклики до влади активніше протидіяти Росії або хоча б конкурувати.

Зокрема, представники ВМС України кажуть, що Україна має посилювати свою присутність на морі, українські порти мають охоронятися силами ВМС та прикордонниками, прибережні води українського узбережжя - 12 миль за міжнародним морським правом - мають бути оголошені Україною територіальними водами і зоною контрольованого судноплавства, зважаючи на те, що цей район прилягає до зони Операції об'єднаних сил.

Серед пропозицій також - денонсувати україно-російські угоди, котрі стосуються розмежування Азовського моря, і керуватися виключно міжнародною конвенцією з морського права, ратифікованою у тому числі й Росією.

Проте такий сценарій недоцільним, вважають дипломати: у разі денонсації правовий статус моря лишатиметься таким, як 15 років тому, а це нові ризики для України.

Джерело:  BBC