Фейк - это грех. Кто автор - РФ. Информационная химия против Павлоградского химзавода (укр.)

Так, нещодавно в російських ЗМІ пролунали чергові звинувачення України у неконтрольованому розповсюдженні небезпечної ракетної зброї в країни Близького Сходу. Головним “винуватцем” робиться в цьому Павлоградський хімічний завод. У статті зазначається, що саме ПХЗ є тим “злочинним суб’єктом”, яке отримує фінансування від Саудівської Аравії в рамках проєкту створення балістичної ракети малої дальності. За задумкою авторів, українське підприємство на мільйони доларів продає високоякісне тверде пальне для ракет, а також унікальні технології близькосхідним партнерам.

Генеральний директор Павлоградського хімічного заводу Леонід Шиман

Прокоментувати ситуацію ми попрохали генерального директора Павлоградського хімічного заводу Леоніда Шимана:

“По-перше, це чистий блеф. Раніше у ЗМІ вже закидали повідомлення, що нам заплатили 40 мільйонів доларів. Це блеф Російської Федерації, вкинутий спеціально саме в цей період, коли йдуть політичні торги між Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією. Тема України, Криму, нашого вступу до НАТО зараз є найактуальнішою. А такою інформацією вкидаються тези, мовляв, з ким ви маєте там справу, вони ж продають потужну зброю та розповсюджують технології.
По-друге, якщо почитати, що писали раніше, виходить, що в Україні немає нічого, все розвалено і пропало, неможливо виготовити ні ракет, ні ракетних палив.

Тепер виходить нелогічний висновок. Те, що вони говорили, раніше не стиковується з тим, що говорять зараз. Раніше казали, що ми нічого не можемо. А зараз, що продали технології. А як же так? Якщо ми нічого не маємо, то що ми можемо продати? Логіка відсутня у цій частині. Але, тут все схильне до політичних фейків, які виникають у потрібний час для досягнення спільної мети в глобальних переговорах, пов’язаних з Російською Федерацією, Сполученими Штатами Америки і так далі”.

Балістичні ракети є на сьогодні одним з основних засобів стримування для всіх країн світу. Їх розбудова та купівля-продаж лякає одні країни, та викликає зацікавленість в інших. Світова преса та професійні мілітарні видання широко стежать за кожною новиною щодо ракетного озброєння

Нагадаємо, що раніше російські ЗМІ вже неодноразово звинувачували керівництво Павлоградського хімічного заводу у подібних речах. Так, Леонід Шиман вже відповідав на безпідставні звинувачення у продажу ракет до Північної Кореї.

Подібні вкиди є досить частими та дуже дисонують з іншими російськими заявами. Адже в той самий час офіційні російські посадовці заявляють, що Україна взагалі не має ракетної промисловості, а наші технології не здатні до опанування сучасної зброї. Так, російський дипломат Костянтин Гаврілов висловив думку,  що українська промисловість не здатна до нових ракетних розробок. А офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявляла, що тези про можливості українського озброєння є пустими балачками і відвертанням уваги від внутрішньополітичних тем.

Тому після цих суперечливих новин постає резонне питання. Якщо за версією Російської Федерації Україна нездатна до виготовлення ракет та опанування нових технологій, то як тоді російські посадовці можуть звинувачувати українські підприємства в продажу ракет та технологій.

Російська дезинформація є потужною на тактичному рівні, але програє на стратегічному. Адже постійна генерація фейкових новин з часом починає суперечити одна одній. Так і фейки про ПХЗ спростовують самі себе: одні кажуть, що Україна є “злочинним торгівцем зброєю”, а інші, що в нас все розвалилось і немає що продавати

Леонід Шиман також прокоментував справжню причину подібних “гучних розслідувань”:

“Раніше у СРСР було два великих хімічних підприємств, які займалися споряджанням твердим паливом ракетних двигунів, масою більш ніж 25 тон. Це Бійський хімкомбінат (Росія) та Павлоградський хімічний завод (Україна). ПХЗ тоді виробляв тверде ракетне паливо для ракет стратегічного значення типу СС-24 “Скальпель”. Відповідно, росіяни з 1997-го року свій завод під впливом олігархів розпилили і єдиний завод на пострадянському просторі, який міг виконувати вироби такого масштабу, залишився в Павлограді.

І з цієї причини росіяни сьогодні, не маючи таких споруд, не вкладаючи ресурси, які вкладав Союз, вони не можуть робити ракети з такими дальностями та характеристиками, які були раніше. А з іншого боку, в РФ залишилися два заводи-виробники твердого ракетного палива. Один у Пермі, інший у Камен-Шахтинську. У Пермі виготовляють тактичні ракети залпового вогню, в Камен-Шахтинську двигуни ракет і стратегічних ракет. Всі їх “Іскандери”, “Булави”, “Тополя” виготовляються на хімкомбінаті Каменська, що знаходиться за 15 км від кордону Луганської області.

Одна з причин, чому зайшли до Луганської області російські війська – для захисту свого заводу від систем залпового вогню БМ-21 “Град” (дальність ураження складає 20 км), щоб ці не змогли знищити завод. А друга причина російських вкидів простежується після того, як я в одному зі своїх інтерв’ю згадав саме про це підприємство. І потім два місяці понад 600 засобів масової інформації писали  про намір України напасти на Росію.

Насправді це була спецоперація інформаційна для відведення інформаційних потоків від стратегічно важливих заводів РФ. Росіяни максимально дистанціювали своє інфополе від теми виготовлення ракетних двигунів стратегічного та оперативно-тактичного призначення, закинули на перший план інформацію про нібито якийсь нафтопереробний завод у Ростовській області. Спеціально тема була відведена і все це узгоджували на найвищому рівні. Для цього запрацювали від російської Думи до наших експертів, типу Погребенського та інших, які розповідали, що Україна не збирається нападати на РФ і стріляти по нафтопереробних заводах. Це була повністю фейкова інформація у рамках спецоперації.

ПХЗ ніколи за свою історію не мав жодного договору ні з Саудівською Аравією, ні з ОАЕ, ні з іншими арабськими країнами щодо того, щоб ми туди поставляли технології або обладнання. Ми не маємо таких договорів. Тому ті 40 мільйонів доларів, які були придумані російським “Воєнним Оглядом”, є інформаційним вкиданням для дегуманізації України. Такі ж фейки, які вкидалися в 2016-2017 році, щодня виходила новина, що ПХЗ надсилало технології та ракети для Північної Кореї, які потім запускалися у бік Японії”.

Фільтрування новин та розпізнання фейків є однією з головних дій при отримуванні інформації у наш час. Вигадані сюжети та замовні статті відіграють набагато більшу роль та в набагато більших масштабах, ніж багато хто думає

Кожному українцю потрібно розуміти, що зараз триває інформаційна війна між Росією та Україною, між Росією та США, між Росією та країнами НАТО. Сьогодні, на фоні постійних повідомлень про наступ російських військ, дружні країни висилають тони військової допомоги та оголошують про політичну підтримку України. І саме в цей період Російська Федерація починає розкручувати свою інформаційну кампанію з дискредитації України, закидуючи інфопростір фейками про “поганих українців, котрі торгують зброєю” Тому варто постійно перевіряти інформацію, читати першоджерела та довіряти лише серйозним ЗМІ.

Джерело  RVK.news/region-news