Стандарти НАТО українському солдату: Верховна Рада зробила перший крок

Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон стосовно запровадження в українській армії стандартів НАТО. Опитані DW експерти вітають такий крок. Це допоможе перетворити ЗСУ на сучасне військо, сподіваються вони.

     
Ukraine Frontposition der ukrainische Armee bei Nowoluhanske (picture-alliance/dpa/Zuma Wire/Ukrinform/M. Lyseiko)

 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект, що передбачає впровадження розроблених на основі стандартів НАТО норм. За інформацією міністерства оборони України, це дозволить зробити українське військо сумісним з військами країн-членів НАТО, а також посили його обороноздатність і ефективність. Незалежні військові експерти стверджують, що запровадження стандартів НАТО дозволить Збройним силам України (ЗСУ) остаточно подолати залишки радянської системи побудови та функціонування армії і вийти на рівень спроможності відповідати на сучасні загрози.

Доленосний документ

Головними новинами для Збройних сил України в законопроекті "Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів" стало надання міністерству оборони повноважень регулювати військові стандарти і визначення органу військової стандартизації. Ним має стати спеціально створений Центр, який вироблятиме норми для всіх ЗСУ відповідно до та стандартів у сфері оборони держав-членів НАТО. "НАТО розглядає стандартизацію як один із ключових факторів, котрий сприяє досягненню, підтриманню та удосконаленню взаємосумісності між силами НАТО та країнами-партнерами", - сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Заступник директора з міжнародних проблем Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь сказав DW, що перехід на стандарти НАТО означає "тектонічні зсуви" в організації армії та процедур її функціонування, а також роботи штабів. Експерт нагадав, що запровадження стандартів НАТО до 2020 року передбачене Стратегічним оборонним бюлетенем України, який був ухвалений 2016 року. На його виконання міноборони України вже очолила цивільна особа, а функції безпосереднього бойового керування ЗСУ передані начальнику генерального штабу, як це є в країнах Північно-Атлантичного Альянсу.

Метою передбаченого законопроектом про запровадження стандартів НАТО, є досягнення максимальної взаємосумісності зі збройними силами держав-членів НАТО. Це відповідає Річній національній програмі під егідою Комісії Україна-НАТО і Стратегії національної безпеки України, що визначають цілі реформування ЗСУ. В Україні вже з'явилися перші системи озброєння, що відповідають стандартам НАТО. Можновладці від весни цього року заявляють також про початок запровадження "харчування військових за стандартами НАТО".

Як зміниться армія

Водночас Михайло Самусь зазначає, що і озброєння, і харчування вояків є радше внутрішньою справою держави, ніж впровадженням спільних стандартів. Далеко важливішими він вважає спільні для всіх країн Альянсу процедури роботи штабів і принципи перекидання техніки, вояків, зброї і боєприпасів. "Наприклад, коли в зоні спільної стратегічної, чи тактичної операції є підрозділи кількох держав, що мають різні калібри озброєння з унікальними боєприпасами, то кожному національному контингенту доведеться забезпечувати свою унікальну систему забезпечення, що створює командуванню зайві проблеми", - зазначив експерт.

За його словами, Україна вже переходить на роботу Генштабу та штабів нижчого рівня на стандарти НАТО. Натомість швидка заміна калібрів артилерії та стрілецької зброї ще гальмується тим, що в державі залишилося багато боєприпасів старого, ще радянського зразка. "Але на перспективу в нас вже здійснюються кроки, щоби поступово переходити на боєприпаси стандарту НАТО", - сказав Самусь.

Досяжні цілі

Одночасно із ухваленням законопроекту про стандарти НАТО у Верховній Раді, на засіданні уряду прем'єр України Володимир Гройсман назвав п'ять пріоритетів роботи Кабміну на 2019 рік. Одним з них стала оборона і безпека. Так, наступного року український уряд планує реформувати структуру органів управління ЗСУ за принципами НАТО, створити 436 територіальні центри комплектування резерву, поліпшити забезпечення військової медицини транспортом, а армію - військовою технікою і озброєнням. Додаткових видатків з держбюджету на це не передбачено, і фінансування цих заходів планується провадити в межах виділених на оборону трьох відсотків ВВП.

Порте ще в жовтні заступник начальника управління співпраці з НАТО урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату КМУ Сергій Вербицький визнав, що Україна не зможе досягнути всіх 1300 стандартів НАТО до 2020 року. Зокрема, за словами урядовця, держава не встигне стовідсотково забезпечити стандартів альянсу в галузі оборонної промисловості, оборонного і стратегічного, фінансового, ресурсного планування, логістики, командування і контролю. "Проте якісь ключові аспекти вирішити, звичайно, вдасться", - сказав Вербицький.

Всіх 1300 стандартів НАТО не досягла ще жодна країна Альянсу, сказав в інтерв'ю DW керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. За його словами, Польща, яка вже давно набула членства в Альянсі звершила досягнення головних стандартів лише 2-3 роки тому. Експерт вважає, що Київ спроможний виконати конкретні завдання й ключові критерії з отримання Плану дій з членства в НАТО до 2020 року, але це вже завдання для виконавчої влади, а не парламенту. "Верховна Рада зробила головне: ухвалила закон про національну безпеку і оборону, де є зобов'язання цивільного контролю за ЗСУ та розробки низки стратегій, що відповідають стандартам НАТО. А далі ми просуваємося через розробку і виконання річних програм, які за поданням міноборони і уряду затверджує президент", - сказав Мусієнко.

  • Автор Олександр Савицький
  • Джерело "DW"