Світова торгова війна: наслідки для світу та України

Міжнародна торгова система вперше за багато років знаходиться під реальною загрозою руйнування. І як не парадоксально, цьому сприяють Сполучені Штати, які зіграли ключову роль у створенні СОТ і правил міжнародної торгівлі.

Що відбувається зі світовою торгівлею?

Ще пару років тому весь світ стежив за торговим протистоянням США, ЄС і Китаю. Штати відмовлялися визнавати Китай країною з ринковою економікою, попри домовленості в рамках СОТ.

ЄС був у роздумах, як би не порушити норми СОТ і при цьому зберегти можливості гарантованого захисту внутрішнього ринку від дешевого і субсидованого імпорту. Зрештою в 2016 році Китай подав скаргу до СОТ, наполягаючи на тому, що Євросоюз і США повинні визначити його країною з ринковою економікою.

Від цього рішення очікували багато проблем. Проблеми прийшли – але зовсім не з Китаю.

Цього року всі великі економіки світу були шоковані рішенням США про введення торговельних мит на сталь і алюміній з усіх країн. На сьогодні Америка обкладає додатковим 25% митом імпорт металопродукції з усіх країн, за винятком Австралії, Аргентини, Бразилії та Південної Кореї, і 10% митом – імпорт алюмінієвих виробів з усіх країн, крім Аргентини, Австралії і Бразилії.

За правилами СОТ, держави-члени можуть підвищувати рівень мит тільки у виняткових випадках і за певних обставин, за результатом прозорих антидемпінгових, антисубсидиційних або захисних розслідувань, вимоги до процедури яких прописані в угодах СОТ.

Крім цього, в ст. 21 ГАТТ передбачаються винятки, які дають можливість країнам відійти від своїх зобов'язань в разі загрози національній безпеці, і практика застосування цієї статті дуже обмежена.

США створили небезпечний прецедент, провівши підвищення мит на підставі закону "Про розширення торгівлі" від 1962 року (Trade Expansion Act of 1962), посилаючись на загрозу національній безпеці, обґрунтування якої вкрай сумнівні в даному випадку.

Закриття ринку для Китаю на підставі національної безпеки нікого б не здивувало, враховуючи, що Пекін вважається стратегічним противником Вашингтона. Так само, як і не здивувало запровадження додаткових мит в рамках реакції США на недобросовісну торгову практику Китаю, пов'язану з примусовою передачею американських технологій та інтелектуальної власності.

Але заходи стосовно ЄС, з яким ще нещодавно обговорювали повне обнулення мит в рамках Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства, виглядає геть не послідовно.

Цілком ймовірно, що тарифні загрози США використовуються як переговорна тактика президента Трампа.

Її мета – виторгувати додаткові переваги економічного або політичного характеру.

Наприклад, накладення мит щодо імпорту з Мексики і Канади може дати можливість переглянути положення Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) на користь американських компаній, а заява USTR про обов'язки Китаю, пов'язані з інтелектуальною власністю, має спонукати Пекін зробити більш значні поступки в торгових переговорах, що тривають.

На підтвердження цієї думки США надали Канаді, Мексиці та ЄС відстрочку введення мит.

Але після проведених консультацій сторони не пішли на поступки США.

Як реагують країни

У відповідь на американські мита перший відреагував Китай, запровадивши заходи у відповідь, які, поза сумнівом, призведуть до зростання цін для виробників і підприємств США. Японія і Росія вже заявили про своє право на введення у відповідь заходів стосовно продукції із США.

22 червня набрало чинності рішення ЄС, відповідно до якого будуть обкладатися 25% митом такі товари, як тютюн, мотоцикли Harley Davidson і арахісове масло. 50% мито введено на взуття, деякі види одягу (включаючи джинси) і пральні машини.

Канада, яка найбільше постраждала від американських мит, має намір діяти твердо і симетрично і з 1 липня застосувати власні заходи у відповідь.

Однак у відповідь на будь-які контрзаходи США мають намір вводити додаткові мита.

В першу чергу під удар можуть потрапити європейські автомобілі і автозапчастини, що буде набагато більш відчутним для ЄС, аніж сталь. У 2017 році обсяг експорту німецьких і британських автомобілів до США досягнув $28,8 млрд.

Водночас станом на сьогодні в СОТ проти заходів США щодо сталі та алюмінію ініціювали розгляд Китай (справа DS544), Мексика (справа DS547), ЄС (справа DS548), Канада (справа DS550), Індія (справа DS551) і Норвегія (справа DS552).

Основні претензії країн стосуються порушення США декількох статей ГАТТ 1994 року і Угоди про захисні заходи.

У зв'язку з цим не можна не відзначити, що Сполучені Штати продовжують блокувати нові призначення в Апеляційний орган СОТ, що може загрожувати здатності СОТ вирішувати торговельні суперечки.

Безумовно, правове врегулювання спору – це найкращий варіант в ситуації, що склалася, оскільки в іншому випадку на всіх нас чекає повномасштабна торгова війна, яка може значно підірвати авторитет СОТ і завдати непоправної шкоди міжнародній торговій системі, яка вибудовувалася десятками років.

І нарешті – торговельні обмеження суттєво вплинуть на ланцюжок виробництва товарів з доданою вартістю.

Чого очікувати Україні?

Вже зараз зрозуміло, що торгова війна не омине Україну.

Хоча економічних розрахунків ефекту цієї війни поки не створено, беззаперечно, що найбільше постраждають основні експортно орієнтовані галузі. Галузі, які ще не відійшли від шоків, пов'язаних із втратою російського ринку.

При цьому Україна досі не висловлювала офіційну позицію з приводу запровадження заходів і не подає запит до СОТ на консультації в рамках процедури врегулювання суперечок, намагаючись вирішити цю проблему через двосторонній діалог.

Безумовно, в ситуації, коли Україна залежить від США і ЄС у сфері безпеки, участь у торговому конфлікті може мати для нас зовсім інші наслідки, ніж для інших країн.

Саме тому тактика Києва вкрай обмежена – сподіватися на переговорний процес з Вашингтоном з метою виключення своєї продукції з-під дії мит. Поки що ця тактика не дала якогось позитивного результату.

Источник: Європейська правда, Олена Омельченко