Зламав руку, але не дух! 70-річний француз, незважаючи на травму, завершив 4000 кілометровий шлях для підтримки України
Справжній волонтерський подвиг - французський лікар Карім Люнісі проїхав на велосипеді майже через усю Європу, а дорогою розповідав людям, як важливо зупинити війну в Україні та збирав гроші на гуманітарну допомогу. Він не припинив свій маршрут навіть тоді, коли отримав травму і після встановлення бандажу продовжив благодійний шлях.
***
70-річний сімейний лікар з містечка Порніше на заході Франції раніше ніколи не катався на велосипеді, але за кілька місяців навчився, аби втілити важливу місію та допомогти українцям. Здолав 4 тисячі кілометрів та витратив близько 10 тисяч євро власних коштів. Він збирає донати іноземців через свою асоціацію у Франції.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік хотів допомагати Україні як медик, проте через вік його не взяли до інтернаціонального легіону. Тому Карім вирішив знайти інший спосіб допомоги.
«Я вирішив заснувати свою асоціацію, яка буде допомагати українцям. Вирішив залучити фонди і для того, щоб купити генератори та медичні аптечки першої необхідності, а також невеликий хірургічний матеріал», — розповів чоловік.
Аби привернути більше уваги іноземців до війни та до своєї асоціації, Карім вирішив їхати з Європи до України та велосипеді.
«Для мене поїздка була на велосипеді, не такою вже й важкою, як будь-яка інша поїздка на велосипеді. Звісно, це не так легко, всяке буває, але я мав затятість, завзятість, бойовий дух, мораль, дуже піднятий бойовий дух і ціль, тому я не зважав на труднощі та перешкоди, які були на моєму шляху», — поділився Люнісі.
Чоловік розповів, що подолав більше ніж 4000 кілометрів і за цей довгий шлях багато разів падав. Внаслідок одного з таких падінь він зламав руку.
«Це було у Швейцарії. Мені поставили бандаж через 8−10 днів вже в Німеччині, в Ульмі. Військовий медик хотів накласти мені гіпс та не дозволяв їхати далі, тому що це тягне за собою важкі наслідки. Але я не погодився. Я не міг вже після такого довгого шляху все кинути та поїхати назад додому <...> Це нічого у порівнянні з тим, що кожного дня помирають люди тут. А я тут перед вами, я живий. Не міг зупинитися, тому що в мене була ціль і я повинен їхати зі своєю гуманітарною місією. І ось я тут перед вами», — зазначив Карім.
Загалом поїздка чоловіка тривала близько 70 днів. Проте їхав він не увесь цей час, інколи Люнісі зупинявся на відпочинок або для того, щоб подивитися місто, наприклад, Львів. На велосипеді француз їхав тільки вдень, на ніч зазвичай лишався спати у готелях або наметі.
«Жінка замовляла готель, вона знала звідки та куди я їду і скільки кілометрів. Одного дня вона не змогла знайти жодного вільного готелю на моєму шляху, тому я мусив їхати аж 119 кілометрів, щоб знайти спальне місце», — пригадує Карім.
Зараз француз почувається чудово, він розповів, що у Києві та Львові відчуває себе як вдома, а між українцями йому добре. Єдине чого не вистачає — довгих розмов через мовний бар'єр.
Поки що за поїздку Люнісі вдалося зібрати 4000 євро, і хоча це не так вже багато, як говорить сам француз, декілька генераторів для України він купити зможе.
